Футбольні історії Chat

Бабуся, на чию честь назвали молюска, буде грати в одному клубі з Піраньєю. І ні, це не анекдот:) У героїчного воротаря Кабо-Верде на ЧС-2026 складно з іменами. Його батько - фанат футболу, і хотів назвати сина "Вальдано", проте чиновники відмовили, тож довелося задовольнятися Жозімаром - на честь правого бека Бразилії на ЧС-1986. Тим часом "Возінья" з креольської взагалі перекладається як "Бабуся" - і це почалося на вулицях: "У моєму районі інші хлопці були набагато старші, а я добре грав ногами, не любив поступатися. За це вони часто мене штовхали й били, а потім сміялися, що я піду жалітися бабусі. Так воно й прилипло". Жозімар не пручався, бо бабуся була його найближчою людиною, поки батько їздив по гарячих точках, а матір гарувала на трьох роботах. Після 7 сейвів проти Іспанії та 8 - проти Аргентини, Возінья пустив сльозу - каже, згадав родину: "Я плакав, бо бабуся з дідусем не могли бути тут, бачити мене. Вони вже померли. Я не встиг вчасно". Це була справді довга дорога. "Бабуся" став профі аж у 25 років в Анголі, а далі Молдова, Кіпр, Словаччина... До дебюту на ЧС у 40 років та 12 днів він здавався одним з тисяч посередностей і невдах, якими кишать третьосортні ліги. І що тепер? Професор Хесус Ортеа назвав на честь Возіньї тільки-но знайдений вид молюсків, а 33-разовий чемпіон Чилі Коло-Коло підписав з ним контракт - отже, кабовердієць завершуватиме пліч-о-пліч з Піраньєю, як тут називають Артуро Відаля. "Ми працюємо в житті заради таких моментів", - розмірковує ветеран. "Мені 40, але я граю професійно, може, 15 років. Це нагорода за весь пройдений шлях. Чесно кажучи, я вже й не мріяв".