Пост Після перегляду доповіді Гіккі натрапив на ще одну статтю про вибір мови в часи повсюдного використання ВММ для програму…

Після перегляду доповіді Гіккі натрапив на ще одну статтю про вибір мови в часи повсюдного використання ВММ для програмування. Чувак там, звісно, втоплює теж за Clojure 💻, але аргументи наводить обґрунтовані. Зокрема посилається на… кхм… «коричневу межу» (мій довільний переклад brownfield barrier) з іншої статті — емпіричну величину, що являє собою кількість рядків коду, після якої ШІ-агенти починають тупити. Каже, мовляв, після 100 тис. LOC — уже шо зря. Ми не так давно маленькою командою накидали проєкт на понад 80 тисяч рядків на Python, і ніби ознак такої проблеми не зауважили. Але в нас цикломатична складність мізерна — у районі 0,06 на рядок коду, — бо по-перше, запарилися все норм структурувати й модуляризувати, а по-друге, сам прототип не надто складний окрім декількох місць. Хоча складна частина там в SQL-запитах радше. Попри це в певну мить вносити нові зміни в проєкт стало доволі боляче, особливо в режимі, коли всі активно навалюють код в одні й ті ж файли. Коли потім там чувак сам залишився, то навів ладу. Але повернімося до кложі. Автор оце стверджує, що цією мовою банально складніше досягти коричневої межі, адже змістовність в ній значно вища. Нагадую, що сам-то я на кложі не пишу, хоча трошечки кодив на Janet; плюс я шанувальник Red і REBOL, а вони в цьому сенсі від ліспа не відстають — і я цьому твердженню про щільність значущого охоче вірю! Ще там є посилання на цікаве дослідження з використання токенів різними мовами, і початково кложа була на першому місці, доки її не скинула звідти J. Остання, до речі, — це ASCII-діалект 🍏, тоді як сам APL пролетів через неефективну токенізацію. Ну, а C++ там звісно пасе задніх і лише трохи краще за C, хоча для кого це секрет. У статті підіймаються й недоліки теж. Наприклад, той факт, що ВММ-ки гублять в ліспах дужки 😆 Я сам був очевидцем цього десь рік тому, та може відтоді щось помінялося на краще. Короч хз, висновків якихось не буде — я просто отримав задоволення від статті й вирішив поділитися. Почитайте, бо вона значно глибша, ніж я оце переказав, до того ж спирається на вельми свіжі дані.