Пост❄️❄️❄️

❄️❄️❄️ Надворі була справжня зимова казка. Землю вкрив пухнастий сніг, дерева стояли у білих шатах, ніби вдягли святкове вбрання. Зі ставка долинав тихий тріск льоду, а місяць, мов срібний ліхтар, освітлював засніжені пагорби. Але в цьому холоді було щось тепле й затишне – дух свята, що вже був зовсім близько. Віталька сидів на підвіконні, загорнувшись у плед. Він дивився на це диво-зиму і думав про те, що скоро свято Різдва. Але ось біда – він досі не вирішив, що попросити. – Новий велосипед? Але ж у мене є старий, ще їздить. Може, смартфон? Але чи не краще книжки? Ох, як важко… Раптом почув Віталька, як на подвір’ї щось зашурхотіло. Виглянув – а там стоїть Миколай! У теплому кожусі, з кошиком подарунків. – Доброго вечора, Віталько, – каже Миколай. – Чому це ти так задумався? Віталька зніяковів, але чесно відповів: – Я хочу попросити щось, що зробить мене щасливим. Але я не знаю, що це. Миколай усміхнувся: – Хм, мудра твоя думка, хлопчику. Знаєш, що я тобі скажу? Щастя не в подарунках, а в тому, наскільки щосливі люди навколо тебе. Віталька замислився і раптом вигукнув: – Тоді я хочу, щоб ти подарував мені РЕБ "Сармат" для 144 ОБ 116 ОБр ТРО. Миколай зрадів, бо подарунок був чудовим і важливим, але потім засмутився, бо в нього не достатньо грошей. Тому ми відкриваємо допоміжний збір. ❄️❄️❄️ 🎯Ціль: 80 000.00 ₴ 🔗Посилання на збір https://send.monobank.ua/jar/9B9jG3GujU А щоб і добродіям, і добродійкам було приємно робити гарну справу — кожен донат кратний 200 грн це шанс виграти офігезну книгу 📚 "Чипси: українські наївні мозаїки" з ілюстраціями і описом мозаїк (фотки книг у першому коменті). Чудова і красива книга, яку классно мати у бібліотеці.