Відповідьповідомлення недоступне
Ми взагалі брали «на тимчасове влаштування», на початку війни. Бачили найстрашніші діагнози, але вирішили, що півроку-рік витримаємо. Пройшло вже три роки… через діагнози, наш малюк нікому не цікавий… люблю його всією душею! Хоч кажуть, що він паліативний і надії немає, я бачу малесенькі успіхи і радію…