Право і сучасність: теорія, практика: обговорення

Державні рішення хочеться критикувати. На KSE ThinkLab 2.0 навчать на них впливати. KSE Institute відкриває набір на ThinkLab 2.0 — чотириденний інтенсив з аналізу державних рішень разом з ШІ і лідерами країни для молоді 18–24 років. ❗ Дедлайн: ASAP (до 11 липня, 23:59) 📍 Arzeliers, Франція 🗓 15-19 вересня 2026 📍 17–20 липня, Київ. 👥 200 учасників з усієї України працюватимуть у командах: розбиратимуть реальні рішення в обороні, енергетиці, бізнесі, медіа й культурі — і напряму говоритимуть з тими, хто приймає ці рішення. Заодно навчаться перевіряти факти з допомогою ШІ. 🤝У фіналі кожна команда пропонує своє рішення для конкретного сектору. П'ять найкращих KSE Institute опублікує й передасть у міністерства. Що буде на програмі: ▪️ ШІ-інструменти для фактчекінгу, агрегації даних і декомпозиції популізму ▪️ робота з джерелами: факт від маніпуляції з посиланням на джерело ▪️ Live Case Study з реальними рішеннями ▪️ аналітичні ролі: скептики, аудитори ризиків, ідентифікатори конфліктів інтересів ▪️ відверті Q&A-сесії з представниками оборони, енергетики, бізнесу, медіа й культури ▪️ фінальний результат — Policy Brief, коротка аргументована пропозиція рішення для конкретного сектору, яку передадуть міністерствам Для кого: ▪️студенти 2–4 курсів ▪️магістри ▪️junior-спеціалісти ▪️молоді держслужбовці ▪️активна молодь з усієї України. Умови: ▪️Участь безоплатна. ▪️Організатори покривають програму, матеріали, харчування, проживання для учасників з інших міст, трансфер або відшкодування дороги до Києва. 🔗 Подати заявку

​​🙋🏻‍♀️🙋🏻‍♂️ Для молоді: онлайн-лекції від дипломатів і провідних міжнародних експертів та навчальний візит до Відня 💎 Internews Ukraine за підтримки ERSTE Foundation кличе вас на програму з європейської інтеграції та лідерства Next Visionaries. 📌 З жовтня по травень наступного року на вас чекають активні дискусії, лекції від українських і закордонних експертів та навчальний візит до Відня. Ви також зустрінете однодумців, з якими можна втілювати проєкти, які збагатять ваше портфоліо. Участь — безкоштовна. Що я отримаю? 🔹 45 онлайн-лекцій від дипломатів та провідних експертів з ЄС, Великої Британії, США та України, які розкажуть про лідерство, державне управління, діджиталізацію, сталий розвиток та післявоєнну відбудову України. 🔹 Навчальний візит до Відня з покриттям витрат на проживання, проїзд та харчування. 🔹 Участь в Innovation Days в Києві у квітні 2027 року. 🔹 Сертифікат про проходження курсу. 🔹 Можливість створити проєкт, який збагатить ваше CV і відкриє нові кар'єрні перспективи. 🔹 Можливість стажування в організаціях-партнерах. 🔹 Нетворкінг та обмін досвідом зі спільнотою однодумців. Організатори чекають на заявки від молодих лідерів, які: ✅ віком 21-25 років; ✅ мають ступінь бакалавра або вище; ✅ добре знають англійську (B2 або вище); ✅ які прагнуть розвиватися у сфері європейської інтеграції та відбудови України. ⏰ Збір заявок до: 26 липня 2026 о 23:59 за київським часом 👉 Подавайтеся тут

https://www.facebook.com/share/p/1HD1wNhn7s/ Цікавий історичний огляд юридичних особливостей розірвання шлюбу. ---- З коментів: "Про сполученi штати таку нiсенiтницю написали,боже. Дякую за смiх. Коли не було розлучень то дружини просто труїли своїх чоловiкiв отрутою для щурiв"

5 типових помилок адвоката у спілкуванні з клієнтом «Ви ж казали, що ми виграємо», — такі претензії до адвоката можуть виникнути, якщо на початку роботи він не встановив з клієнтом чітких правил. Яких помилок у спілкуванні варто уникати, щоб не створювати хибних очікувань і взаємних претензій? НААУ

Обґрунтований сумнів як стандарт доказування. https://www.facebook.com/share/1EWnGuaodi/ https://www.academia.edu/171235355/%D0%9E%D0%91%D2%90%D0%A0%D0%A3%D0%9D%D0%A2%D0%9E%D0%92%D0%90%D0%9D%D0%98%D0%99_%D0%A1%D0%A3%D0%9C%D0%9D%D0%86%D0%92_%D0%AF%D0%9A_%D0%A1%D0%A2%D0%90%D0%9D%D0%94%D0%90%D0%A0%D0%A2_%D0%94%D0%9E%D0%9A%D0%90%D0%97%D0%A3%D0%92%D0%90%D0%9D%D0%9D%D0%AF_%D0%9F%D0%86%D0%94_%D0%A7%D0%90%D0%A1_%D0%9E%D0%A6%D0%86%D0%9D%D0%AE%D0%92%D0%90%D0%9D%D0%9D%D0%AF_%D0%94%D0%9E%D0%91%D0%A0%D0%9E%D0%A7%D0%95%D0%A1%D0%9D%D0%9E%D0%A1%D0%A2%D0%86

✅✅ Понад 340 тисяч пошкоджених і знищених об’єктів по всій Україні. Але якщо для житла механізм компенсації вже працює, то з нежитловою нерухомістю все значно складніше. Що потрібно зробити вже зараз, щоб захистити свої права, — у статті «Війна та нежитлова нерухомість: як не втратити шанс на компенсацію» пояснюють юристи Аналітичного центру «Інститут законодавчих ідей» Андрій Климосюк та Оксана Гузій. Читать на русском. 🚀 Підтримати 🤝 ✅✅🤝 🚀 Приєднатися до ZN.UA

Якщо відповідач добровільно задовольняє позовні вимоги вже після звернення позивача до суду, останній має право на повне відшкодування понесених ним судових витрат за рахунок відповідача. Застосування механізму, за якого частина судового збору повертається з державного бюджету, а інша частина стягується з відповідача, у таких випадках є помилковим. Це має важливе значення для захисту майнових інтересів позивача, який був змушений ініціювати судовий процес для захисту свого права, а також запобігає безпідставному покладенню на державний бюджет витрат у спорах, які були фактично визнані боржником лише після звернення до суду. Такі висновки Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду сформулював через неправильне застосування судами положень ст. 142 ЦПК України. У справах, що переглядалися судом касаційної інстанції, суди закрили провадження у справах у зв’язку з відмовою позивачів від позову (п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України) внаслідок задоволення відповідачами позовних вимог після пред’явлення позову. Вирішуючи питання розподілу судових витрат у частині судового збору, суди стягнули з відповідачів на користь позивачів 50 % сплаченого при поданні позову судового збору. Інші 50 % компенсовано за рахунок держави. КЦС ВС скасував судові рішення в частині повернення позивачам з державного бюджету 50 % сплаченого ними судового збору, збільшивши суму судового збору, що підлягає стягненню з кожного відповідача на користь позивача, і зробивши такі правові висновки. У разі укладення мирової угоди до ухвалення рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні в порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову, а якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем до

https://sud.ua/uk/news/publication/369318-viiskovosluzhbovets-pislia-poverkhnevoho-ohliadu-na-vlk-vyrishyv-shcho-vin-neprydatnyi-i-poikhav-dodomu-na-4-misiatsi-vs-zalyshyv-u-syli-vyrok-za-szch #бездіяльність #вс

📣Однакові за змістом санкції можуть мати принципово різний вплив залежно від того, застосовуються вони до іноземця чи до громадянина України. І саме тут постає питання дотримання антидискримінаційних стандартів. На цьому наголошує адвокат, радник #AZONES із застосування практики ЄСПЛ та міжнародного захисту прав людини Сергій Заєць, коментуючи дискусію щодо застосування персональних санкцій до громадян України. За його словами, іноземець залишається членом своєї національної спільноти та має державу, до якої може повернутися. Для громадянина України ситуація принципово інша: його громадянська спільнота – в Україні. Тому однаковий набір обмежень, зокрема неможливість користуватися банківськими послугами, займатися підприємництвом чи розпоряджатися майном, має для українського громадянина значно серйозніші наслідки. Саме тому застосування однакових санкцій до громадян України та іноземців порушує антидискримінаційні стандарти: формально однакове ставлення в різних за своєю суттю ситуаціях може призводити до непропорційно різних наслідків. Якщо громадянин України вчинив злочин, для реагування на це існують механізми кримінального права. Якщо ж складу злочину немає і йдеться про іншу позицію чи погляди, демократичне суспільство вимагає терпимості до плюралізму думок. Використання санкцій як альтернативного механізму реагування в такій ситуації створює серйозні питання з погляду Європейської конвенції з прав людини. 🔗Детальніше про правові аспекти застосування санкцій та позицію Сергія Зайця – у матеріалі "Ґрати", посилання https://graty.me/verhovnij-sud-viznav-zakonnimi-sankczi%D1%97-proti-petra-poroshenka-v-chomu-problemi-sankczijno%D1%97-politiki-ukra%D1%97ni/?fbclid=IwdGRjcAT4Ny5jbGNrBPg3InBkb2YFZXh0bgNhZW0CMTEAc3J0YwZhcHBfaWQMMzUwNjg1NTMxNzI4AAEegFaWQin_wc49spCsxqF4WNgwlsEzko76wx_7T1QX5OGW_R9gnHSnwLWSfRE_aem_M86LEIqcOjxkvSLvhKnlgw Джерело: https://www.facebook.com/share/p/1Q9fwydCwA/

Три причини адвокату обережно користуватися мобільним зв’язком | НААУ https://unba.org.ua/publications/12234-tri-prichini-advokatu-oberezhno-koristuvatisya-mobil-nim-zvyazkom.html

Пропозиції щодо реформи прокуратури: https://www.facebook.com/share/1LpY64rRxJ/