Коментарі (Постісторичний)

🇱🇻🌟 🏳️Мапа из книгы Франца Тетцнера "Словјани в Нємцији" 1902 года. Сде показано рӑзпрострăњеньје Латышского језыка и Курсенијеков (Потомки Куршов) на Куршској Косє, в 1897 году Курсенијеков было 1196, днэсь јих остало се 7 чловєк и омал измєрли -------------------------------------------------- 🏳️Mapa iz knigy Franca Tetcnera "Slovjani v Němciji" 1902 goda. Sde pokazamo råzprostrånjeńje Latyšskogo języka i Kursenijekov(Potomki Kuršov) na Kuršskoj Kosě, v 1897 godu Kursenijekov bylo 1196, dnėś jih ostalo sę 7 člověk i omal izměrli --------------------------------------------- 🇱🇻Karte no Franca Tecnera 1902. gadā izdotās grāmatas "Slāvi Vācijā" (*The Slavs in Germany*). Tajā attēlots latviešu valodas un kuršenieku (kuršu pēcteču) izplatības areāls Kuršu kāpā; 1897. gadā bija 1196 kuršenieki, turpretim mūsdienās to ir palikuši tikai septiņi, un šī grupa ir praktiski izzudusi --------------------------------------------- 🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿A map from Franz Tetzner's 1902 book *The Slavs in Germany*. It shows the distribution of the Latvian language and the Kursenieki (descendants of the Curonians) on the Curonian Spit; in 1897, there were 1,196 Kursenieki, whereas today only seven remain, and the group has all but died out QUESTIONNAIRE SECOND CHANNEL AID TIK TOK

🇧🇬🌟 🏳️Вывєска Булгарьского сојуза Баната–Румунија в обћинє Винга --------------------------------- 🏳️Vyvěska Bulgaŕskogo sojuza Banata–Rumunija v obćině Vinga --------------------------------- 🇧🇬Табела на Българския съюз на Банат – Румъния в община Винга --------------------------------- 🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿Sign of the Bulgarian Union of Banat – Romania in the commune of Vinga 🌟(Latin): Bulgaŕska družstvo Banata Rumuniji Bulgaŕsky dom Vinga 🇧🇬: Българско приятелство на Банат Румъния Българска къща Винга 🌟(Latin): Balgarsku družstvu ud Banát Balgarska kašta Vinga 🇷🇴: Uniunea Bulgară din Banat România Casa Bulgară Vinga 🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿: Bulgarian Friendship of the Banat of Romania Bulgarian House Vinga QUESTIONNAIRE SECOND CHANNEL AID TIK TOK

🇷🇺🇧🇾🇵🇱 План Огиньского Послє сего ако земји Великого Кнежства Литовского овлăднула Росијска Империја. В 1811 году сенатор Огиньскы прєдложил створити автономију ВКЛ(фотка) да бы повысити авторитет у шљахты Литовској(Рутеньској) и Пољској, који были стрӑнниками Наполеона. Глӑвным грӑдом хтєли створити Виљно. Законодатељство је Статут ВКЛ 1588. Глӑвни језыки сут Пољскы и Русскы. Але сеј план не добыл се ибо дуже иных радцов и министров были сут одврӑтни к мысљи, хоти Александру І то задоволило се. Але мысљ об одданьје ВКЛ были у графа Ходкевича, кој хтєл не автономију, а дебело одданьје државности Крӑлєвству Пољскому и ВКЛ дља створєньја унији с Росијеју Але послє напада Наполеона в 1812 году, пројект замкнули навєкы ---------------------------------------- Plan Ogińkogо Poslě sego ako zemji Velikogo Knęžstva Litovskogo ovlådnula Rosijska Imperija. V 1811 godu senator Ogińsky prědložil stvoriti avtonomiju VKL (fotka) da by povysiti avtoritet u šljahty Litovskoj (Ruteńskoj) i Poljskoj, koji byli strӑnniki Napoleona. Glåvnym grådom htěli stvoriti Viljno. Zakonodateljstvo je Statut VKL 1588. Glåvni języki sut Poljsky i Russky. Ale sej plan ne dobyl sę ibo duže inyh radcov i ministrov byli sut odvråtni k myslji, hoti Aleksandru I to zadovolilo sę. Ale myslj ob oddańje VKL byli u grafa Hodkeviča, koj htěl ne avtonomiju, a debelo oddańje državnosti Kråljevstvu Poljskomu i VKL dlja stvorjeńja uniji s Rosijeju. Ale poslě napada Napoleona v 1812 godu, projekt zamknuli navěky. ---------------------------------------- The Ogiński Plan After the Russian Empire had taken control of the lands of the Grand Duchy of Lithuania, Senator Ogiński proposed granting autonomy to the Grand Duchy in 1811. The aim was to bolster support among the Lithuanian (Ruthenian) and Polish nobility, many of whom were sympathetic to Napoleon. Vilna was intended to serve as the capital, with the 1588 Statute of the Grand Duchy of Lithuania forming the basis of the legal system, and Polish and Ru

🌟 Газета «Naše dźěło» која написана по Горнолужичскы и по Русскы. Онде писали вдечность за освобођеньја од Нємцији. Створена 15 листопада 1945 году, грӑд Будышин ------------------------------------------------ Gazeta «Naše dźěło» koja napisana po Gornolužičsky i po Russky. Onde pisali vdęčnosť za osvobođeńje od Němciji. Stvorena 15 listopada 1945 godu, gråd Budyšin ----------------------------------------------- The newspaper *Naše dźěło*, written in Upper Sorbian and Russian, expressed gratitude for the liberation from Germany. It was published on November 15, 1945, in the city of Bautzen QUESTIONNAIRE SECOND CHANNEL AID TIK TOK

🇱🇹🇧🇾🇵🇱 🏳️Језычна мапа jуго–вꙏзхода Литвы ------------------------------------------------------- 🏳️Języčna mapa jugo–vozhoda Litvy ------------------------------------------------------- 🇧🇾Лінгвістычная карта паўднёва-ўсходу Літвы ------------------------------------------------------- 🇵🇱Językowa mapa południowo-wschodniej Litwy ------------------------------------------------------- 🇱🇹Pietryčių Lietuvos kalbinis žemėlapis ------------------------------------------------------- 🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿Linguistic map of southeastern Lithuania QUESTIONNAIRE SECOND CHANNEL AID TIK TOK

🇺🇦 🏳️Стрӑница газеты "Дїло" номер је 171. В сеј газетє призывали идти војевати за Австро-Вугрију в Првој Свєтовој Војнє. Створена 3(16) српња(августа) 1914 году --------------------------------------------------- 🏳️Strånica gazety "Дїло" nomer je 171. V sej gazetě pizyvali idti vojevati za Avstro-Vugriju v Prvoj Světovoj Vojně. Stvorena 3(16) srpnja(avgusta) 1914 godu ---------------------------------------------------- 🇺🇦Сторінка газети "Діло" номер 171. У цій газеті закликали йти воювати за Австро-Угорщину у Першій Світовій Війні. Зроблено 3(16) серпня 1914 року ---------------------------------------------------- 🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿A page from issue No. 171 of the newspaper *Dilo*. This issue called for people to fight for Austria-Hungary in World War I. Dated August 3 (16), 1914

🌟 🏳️Демонстрација Срболужичаниј в вэси Клиттен 20 сєчња(јануара) одврӑтно нишченьја јих вэси за експлоатацији вугља. Извод: Срболужичани витезствовали --------------------------------------------------- 🏳️Demonstracija Srbolužičanij v vėsi Klitten 20 sěčnja(januara) odvråtno niščeńja jih vėsi za eksploataciji vuglja. Izvod: Srbolužičani vitęzstvovali ---------------------------------------------------- 🇨🇿(Upper)Demonstracija Serbow w wsy Klětno 20 januara přećiwo zničenju jich wsy za wudobywanje wuhla. Wuwód: Serbja su dobyli ---------------------------------------------------- 🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿A demonstration by the Sorbs in the village of Klitten on January 20 against the destruction of their village for coal mining. Outcome: The Sorbs won QUESTIONNAIRE SECOND CHANNEL AID TIK TOK

Продовжуємо тему пострижин. Малечу переважно стригли біля печі. Українці «при стрижці садили дитину на кожух». Обрізати волосся дитини міг батько, тітка, мати, але найчастіше — хресний батько. Важливо, щоб людина, яка проводитиме пострижини, була здорова, з достатком, хорошим характером. 💫 Досить цікаве ставлення людей до пострижин у Боснії. Якщо так сталося, що між обома сім'ями була ворожнеча то «спеціально запрошували особу із сім'ї недруга стригти дитину, після чого укладали мир за «кумівством пострижин». 🤝 У Північно-Західній Болгарії під час початку пострижин малечі обв'язували шию білим полотном, яке повинно було бути новим. Крім того, дитина повинна тримати в руці запалену свічку. Після чого людина, яка проводитиме пострижини повинна вмити дитині обличчя. Досить цікавим моментом такого дійства є імітація обряду із примовляннями: «Щоб ти постарів і посивів, як Стара планина і як твій дід в старості». 👴 У південних слов'ян під час обряду було прийнято налякати, легенько вдарити малечу — аби дитина розплакалася. Для чого це робили? Вірили, якщо дитина не заплаче, в майбутньому її чекають негаразди. Після пострижин гості святкували, дарували дитині та тому хто стриг подарунки. 🎁 #вірування_звичаї_традиції