[2/2] Дякую Ользі Корнюшиній за запрошення приєднатися до неї та її вірних супутників, Оскара й Кєши, у їхньому особливому місці. Дякую за історичне збагачення, цікаві розмови, прогулянки, сніданки, чаювання у вогнища та спільну практику.
За кілька днів проведених на Обирку, я дізнався багато нового, набрався сил перед великою роботою і з’ясував, що ретрит центр, який будуватиму колись у майбутньому, має бути не в селі, як думав раніше, а саме на хуторі. А ще ми встигли відвідати легендарне місто Батурин з його історичними пам’ятками – “Батуринською фортецею” та палацем останнього гетьмана Війська Запорозького Кирила Розумовського.
Досвід безпосереднього знайомства з місцями, колишнього культурного та духовного розквіту, наслідування традицій, жахливих трагедій та занепаду, допомагає краще усвідомлювати зв’язок між поколіннями й розуміти свої ролі у процесах, що розгортаються в наші дні.
Для моїх підписників, якщо хтось ще не знайомий – Ольга Корнюшина – письменниця, перекладачка, активістка та коуч, має PhD з хімії, протягом багатьох років практикує тибетський буддизм, зробила значний внесок у розвиток буддійської спільноти в Україні, а зараз впроваджує техніки саморегуляції серед військовослужбовців за допомогою програми Breath-Body-Mind
Незалежно від того, чи є ви буддистами або військовослужбовцями чи ні – я щиро рекомендую книгу “37 буддійських штук. Як пережити бентежні часи” авторства Ольги, а також її українські переклади книг Себастьяна Юнґера: “Плем'я. Про повернення з війни і належність до спільноти”, “Одного разу воїн — воїн назавжди. Як повернутися до звичного життя після бойових дій” та “Свобода”.
Новий етап у роботі з впровадження Тренінгу уваги на основі майндфулнес (MBAT) в Силах безпеки й оборони України.
Вже понад півроку я проводжу тренінги MBAT для психологів ДСНС – з метою підвищення їхньої продуктивності та резильєнтності в умовах воєнного часу.
Психологи ДСНС працюють з особовим складом та з людьми, які постраждали від обстрілів, пожеж, аварій та інших надзвичайних ситуацій. Якість їхньої роботи безпосередньо залежить від якості їхньої уваги, самоусвідомленості, стресостійкості та здатності до практичного співчуття.
Дякую керівництву Психологічної служби ДСНС України за підтримку – і всім спеціалістам, які долучаються до навчання.
Цей процес я впевнено можу назвати взаємообміном: учасники не лише проходять курс – вони допомагають мені краще розуміти специфіку їхньої роботи в умовах війни, що дозволяє адаптовувати програму до реальних потреб когорт, які щодня діють в умовах підвищеного стресу, ризику й навантаження.
Попереду ще багато роботи – але кроки, які ми робимо разом, надихають.
Вітаю всіх із Днем Незалежності України.
У 2019 році, обираючи Україну місцем свого подальшого служіння, я, звісно, не міг уявляти, з якими викликами нам всім належить зіткнутися. Як і не міг уявляти, яку силу, мудрість та красу ці виклики розкриватимуть.
З вдячністю всім, хто захищав і продовжує захищати незалежність країни, всім, хто працює на її розвиток, а також усім, хто гідно справляється з труднощами та дбає про оточуючих.
Нехай Україна та український народ вистоять і процвітають.
Нехай незалежність країни сприятиме свободі всіх її громадян.
Нехай сила та мудрість, які ми здобуваємо, принесуть користь усьому світу.
Коли наше життя та здоров’я щодня перебувають під загрозою, коли гинуть наші близькі та співгромадяни, коли ми втрачаємо те, що любимо, і коли ми живемо в стані повної невизначеності, буває важко співпереживати стражданням і втратам людей, яких ми не знаємо – людей з інших культур і країн, що знаходяться далеко від нас, не кажучи вже про тварин.
Саме в такі часи піддається випробуванню те, що надає нашому життю сенс – наша людяність.
Руйнівна повінь, яка забрала життя десятків – а, найімовірніше, й сотень – людей у Тибеті та Непалі, є суворим нагадуванням про вразливість нашого виду перед обличчям мінливості.
Щодня я повторюю собі й нагадую вам, що усвідомленість, єдність і доброта один до одного – це єдиний спосіб полегшити неминучі страждання, яким ми всі піддаємося вже самим фактом свого існування.
Із співчуттям до всіх, хто останнім часом зазнав втрат. 🙏
[2/2] Про трагедію в селі Мила Бучанського району Київської області вже знає вся країна: 28 серпня в результаті обстрілу військового складу та подальшої багатогодинної детонації боєприпасів загинули десятки людей (за офіційними даними).
Пансіонат для літніх людей та осіб із психоневрологічними розладами “Добрий дім” опинився в епіцентрі вибухів. Він розташовувався через дорогу від складу, і на нього прийшовся основний удар.
Мій батько був пацієнтом цього закладу і одним із небагатьох, якщо не єдиним, хто вижив.
Я не буду тут вдаватися в подробиці того, що йому довелося пережити і як він рятувався. Можу лише сказати: незважаючи на стан здоров'я, він зорієнтувався, зберіг раціональне мислення та діяв рішуче.
Поки ми з Сашком Боровським пробиралися через затори й блокпости туди, звідки всі їдуть подалі – де “в'їзд тільки для спецтранспорту”, — батько залишався на зв'язку і, чітко виконуючи мої інструкції, ховався, відходив далі від епіцентру вибухів і шукав людей, щоби попросити про допомогу. За кілька годин ми з ним нарешті змогли обійнятися на Житомирській трасі.
Дякую Сашку Боровському за швидку допомогу без зайвих питань.
Дякую тим патрульним, які не тільки “наказом”, а й “здоровим глуздом” та “серцем”.
Дякую тому сусіду, що вивіз батька на трасу. Я ще не знаю його імені, але обов'язково дізнаюся і подякую особисто.
Дякую рятувальнику Костянтину за оперативне реагування на місці події.
Дякую ветеранам-волонтерам – Тору та його побратиму, ім’я якого я на жаль не запам’ятав, за те, що тієї ночі відвезли нас до Києва.
Завдяки власній зібраності, волі до життя, збігу обставин та допомозі небайдужих людей мій батько вцілів. Натомість багато людей, які перебували в пансіонаті, не могли себе врятувати й загинули.
Вважаю, що якщо ця трагедія не буде справедливо й прозоро розслідувана, це завдасть невиправної шкоди довірі суспільства до державних інституцій, яка й без того є хиткою.
Бережіть себе, друзі, і дбайте одне про одного. Щодня. Кожної миті.
Друзі, вітаю. Сподіваюся ви і ваші близькі в порядку, наскільки тільки зараз можливо.
Пропоную сьогодні приділити увагу Вдячності – одному з важливих ставлень, яке ми досліджуємо і культивуємо, розвиваючи свою усвідомленість.
Що про це говорить сучасна наука
Зростаюча кількість доказів у галузі соціальних наук свідчить про те, що вдячність має вимірні переваги практично у всіх сферах нашого життя. Виявляється, що вдячність робить значний внесок в індивідуальне благополуччя і фізичне здоров'я. Настільки, що науковий центр Greater Good при Каліфорнійському університеті в Берклі - лідер у дослідженні науки про соціальне та емоційне благополуччя - описує вдячність як “соціальний клей”, ключ до побудови та плекання міцних стосунків.
Роберт Еммонс, професор психології Каліфорнійського університету в Девісі та один з провідних світових експертів з науки про вдячність, визначає вдячність як таку, що складається з двох частин. Перша - це ствердження добра: Люди можуть навчитися пробуджуватися до добра навколо себе і помічати дари, які вони отримали. Друга частина вдячності полягає у визнанні того, що джерело цього добра знаходиться поза нами - що ми отримуємо ці дари від інших людей, а іноді від вищої сили, долі чи природного світу. Іншими словами, вдячність допомагає людям усвідомити, що вони не були б там, де вони є, без допомоги інших.
З огляду на це, вдячність можна розглядати як одну з найпотужніших протиотрут від людського страждання.
Запрошую вас поділитися в коментарях до цього допису – до кого або до чого ви відчуваєте/ставитеся із вдячністю в цей момент, продовживши фразу:
У цей момент я вдячен/вдячна за...
(або зробити приватний запис для себе в блокнот)
Сьогодні, 12 вересня, світ відзначає День Майндфулнес.
Я вітаю всіх практикуючих, усіх, хто йде шляхом усвідомленості та пробудження.
Нехай ясність розуму, стійкість і рівновага зміцнюються з кожним днем вашої практики.
Нехай обмеження умовних “Я/мені/моє” дедалі менше заважають вашій радості, любові та зв’язку зі світом у всіх його проявах.
Заради вашого блага та блага всіх істот.
🙏🪷
Друзі, вітаю.
Запрошую підтримати збір Олександра "Тора", який разом із побратимом вивозили нас із батьком з житомирської траси після влучання в склад боєприпасів в селі Мила.
Тор, у складі групи ветеранів "Коридор", яка на волонтерських засадах виїжджає на місця прильотів в Києві допомагати постраждалим, збирає кошти на медичний евакуаційний бус.
навожу повідомлення від них:
Ми — евакуаційна група «Коридор» м.Києва.
Допомагаємо людям під час прильотів: евакуюємо постраждалих, надаємо домедичну допомогу та працюємо там, де потрібна допомога.
Будемо вдячні за підтримку! Збираємо на власний медичний евакуаційний автомобіль (бус) Кожна гривня допомагає рятувати людей. 🤝
🎯Ціль: 150 000.00 ₴
🔗Посилання на Банку
https://send.monobank.ua/jar/419SRaPXkd
💳Номер картки Банки
4874 1000 3259 6853
Кожен, навіть невеликий, донат має велике значення.
[1/2] Важливий крок у впровадженні навичок усвідомленості (Майндфулнес) у Збройних Силах України.
Минулого тижня навчання за програмою "Тренінг уваги на основі майндфулнес" (MBAT) завершили перші групи військовослужбовців Угруповання Об'єднаних сил.
[2/2] Один із фундаментальних принципів Майндфулнес – добровільна участь. Тому зацікавлених спершу запросили на вступну лекцію, а вже тоді пропонували вирішувати щодо участі. На лекції учасники знайомилися з теоретичними основами механізмів уваги, їх зв'язком із когнітивними функціями, продуктивністю, саморегуляцією, стресостійкістю та міжособистісними стосунками, а також з науковим обґрунтуванням можливості тренувати увагу практикою усвідомленості. Бажаючих виявилося більше, ніж могла вмістити одна пілотна група, тож навчання провели одразу для трьох груп.
Протягом чотирьох тижнів учасники опановували формальні та "кишенькові" практики, досліджуючи роль уваги й усвідомленості в різних станах та ситуаціях – особистих і службових.
Завершили курс неформальною сесією з чаюванням і обговоренням досвіду та можливостей подальшої інтеграції навичок. Учасники ділилися як прикладами практичного застосування у службових задачах, так і глибокими екзистенційно-філософськими інсайтами.
Дякую всім учасникам за відкритість до нових знань, цікавість і наполегливість. Для мене велика честь знати вас, підтримувати у навчанні й водночас вчитися у вас. Бажаю безпеки, і нехай уважність та усвідомленість підтримують вас на вашому шляху.
Дякую керівництву й команді Управління психологічної підтримки Командування Об'єднаних сил за відкритість до нових підходів у посиленні особового складу. Особлива вдячність Аллі Бублик за її візіонерське лідерство й підтримку ініціативи з впровадження Майндфулнес серед військовослужбовців УОС.
Дякую Мар'яні Охремчук за її дбайливу координацію спільної роботи – впевнений, наші напрацювання принесуть користь більшій кількості людей.
Щира вдячність партнерам, авторам програми MBAT, Amishi Jha та Scott Rogers, за послідовну підтримку України в боротьбі за існування й незалежність.
Робота з впровадження MBAT у війську з метою підвищення резильєнтності, оптимізації продуктивності, мінімізації помилок/втрат і психологічного благополуччя військовослужбовці
Друзі, добрий вечір.
Прошу вас приділити кілька хвилин проходженню опитування, метою якого є Дослідження життєвих пріоритетів, внутрішніх опор та планування майбутнього молоді під час війни в країні.
Критерії цільової аудиторії опитування:
● громадяни України, які на момент опитування проживають в Україні
● студенти та молоді спеціалісти віком від 20 до 30 років
посилання на форму опитування:
https://forms.gle/MLSYjhD4DwtVbcjB6
Заздалегідь дякую.
Вітаю військовослужбовців та ветеранів Збройних сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби з Днем захисників і захисниць України!
Ваша служба є найвищим проявом людської сили та гідності, а ваш внесок у захист народу й збереження держави неможливо переоцінити.
За традицією — бажаю вам міцного здоров'я. А також ясного мислення та внутрішньої рівноваги.
Нехай усі випробування лише примножують вашу мудрість, а небезпека оминає.
З повагою та вдячністю,
Вальта