Кішка та порожнеча (канал, де я розмовляю сама з собою)

#книги Еліот Шрефер, "Темрява навколо нас". Для того, щоб зберігати рівень саспенсу, тут надто швидко стає очевидним, де головним героям брешуть. Не всі деталі, але до 40% книги я вже приблизно здогадалася, що відбувається, а потім і куди все йде. Для того, щоб було цікаво спостерігати за розвитком стосунків головних героїв — їхня хімія мала би бути заснована на чомусь окрім того факту, що вони буквально єдині людські істоти поруч одне одного. Був у першій частині період, коли герої сперечалися і починали взаємодіяти, але надалі нам буквально автор скіпав усі моменти, коли вони дійсно закохувалися та вчилися розуміти більше про себе і іншого — окремі сцени були хороші, але основна частина стосунків розвивалася за кадром, а потім просто з факту, що в них реально нікого більше нема. Для того, щоб це було чимось драматичним і філософським про саме людське існування... ну надто мало моментів, коли ця глибина відчувається не чимось дуже шаблонним, плюс — сам сетап історії такий, що виникає надто багато питань рівня "чому" (про них розповім в коментарях до цього посту і під спойлером). Я дочитувала в надії, що буде якийсь сюжетний поворот, але ні — сюжет з деякого моменту просто котився до побаченої з відстані сотні світлових років точки солодко-гіркого фіналу, і вся його гіркота — і та відчувається скоріше за кадром і не з цими персонажами. Особисто я віддала би перевагу закінченню книги на першому розділі, навіть, якщо це означало би не розкрити детально, що саме сталося. Але в форматі короткої форми ідея не викликала би стільки "чому" й саме в першій частині найбільш поступове і природнє відчуття розвитку стосунків головної пари. Не скажу, що я сильно розчарована абощо, проте це могло бути написано краще, історія могла бути побудована краще й загалом.

❗️терміново потрібна ваша допомога❗️ мій тато в лікарні, він потребує якнайшвидшої операції. але через низький гемоглобін йому критично потрібне переливання крові — декілька донорів 1+ (першої позитивної) групи протягом найближчих двох днів. розташування: Київ, Київська область (конкретніше Біла Церква, але з цим можна розібратись). прошу вас поширити наскільки можливо, або, якщо ви можете стати донором — будь ласка, напишіть/подзвоніть мені +380960931326 інст: say_mari Марі

Не військове, проте дуже прошу поширення. Шукаю фандрейзера та асистента. Людино, дві штуки, знайдись. По фандрейзингу: за відсоток знайти нам фінансування для Дайс Кону. Без цього я далі не поїду, треба піднімати фестиваль на рівень вище. Нагадую, це не комерційний проект, ми збираємо спільноту та гроші на армію. По асистенту: помічник / помічниця виконавчої директорки, себто мене. Ловити пропущене, нагадувати, вести записи на зустрічах, радити і найважливіше - гальмувати Сонце коли вона вже зашилася, та підхоплювати, коли Сонце знищує русню і не може робити фестиваль. Всього навчу, передам колосальний багаж знань, покажу кухню зсередини. Не дам тільки грошей, проект волонтерський. Але працювати зі мною прийдеться плідно, а значить - фонтан емоцій обіцяю. Буду ретельно вибирати, перевагою стане проживання у Львові або Києві. Пишіть @kuroytayo

#верлібр Хто знав, що та безодня мала дно? Відтак безоднею ніколи не була. Хто ж знав? Допоки камінці, що кидали у неї, не зібрались горою й від безодні тої не залишилось нічого. Лиш тільки вдосталь камінців набрати треба було. Хто ж знав, що то можливо взагалі? Тепер я знаю.