CR & B 🇺🇦 Chat

Розширення стандарту CRS суттєво збільшує обсяг даних про іноземні активи українських податкових резидентів, які надходять до ДПС. 🔍 Проте сам факт передачі інформації ще не створює податкових наслідків – вони виникають на наступному етапі, коли отримані дані зіставляються з тим, що подано в Україні. Що потрапляє в міжнародний обмін: 🔹 рахунки в закордонних банках та інвестиційних установах 🔹 частки в іноземних компаніях і партнерствах 🔹 окремі цифрові фінансові активи – зокрема електронні гроші та цифрові валюти центральних банків 🔹 статус контролюючої особи іноземної компанії (КІК) Зіставлення відбувається в автоматичному режимі: інформація з іноземних джерел порівнюється з деклараціями про доходи та звітністю про КІК. На цьому етапі оцінка не залежить від контексту чи пояснень – фіксується сам факт неспівпадіння. Типові точки, де виникає розбіжність: 🔹 іноземний банк ідентифікував особу як податкового резидента України, а відповідного звіту про КІК немає 🔹 компанія задекларована, але структура контролю за даними банку відрізняється від поданої у звітності 🔹 рух коштів на рахунку не відображений у декларації про доходи 🔹 період набуття контролю не збігається з періодом першого поданого звіту 🔹 непрямі інвестиції у криптоактиви через деривативи та інвестиційні структури – цей об'єкт звітування часто випадає з поля зору Далі логіка стандартна. Розбіжність є підставою для податкового запиту. Відповідь на запит формує позицію, від якої надалі складно відійти. Якщо запит не знімає питання – документальна перевірка й донарахування, а за досягнення порогових сум матеріали перевірки стають основою для провадження. 📩Підписатись