ChatCrawlerпошук у публічному Telegram Відкрити застосунок
C

CR & B 🇺🇦 Chat

група
11 червня 2026
I
СтопТиск: від тестового інструменту до регулярного каналу. Але чи став він ефективнішим? Портал СтопТиск запускався як швидкий канал для бізнесу у випадках тиску правоохоронців. Нові дані генпрокуратури показують: інструментом користуються дедалі активніше. 📶 Динаміка: ◾️ перший місяць – 44 звернення ◾️ три місяці роботи – 153 звернення ◾️ станом на сьогодні – уже 250 повідомлень, з яких 240 розглянуто ◾️ середній строк розгляду – 12 днів 🎯 Результати: ◾️ 49 звернень завершились заходами реагування ◾️ внесено відомості до ЄРДР – 12 ◾️ закрито кримінальні провадження – 10 ◾️ повернуто майно заявникам – 16 ◾️ вжито заходів прокурорського реагування – 14 ◾️ 191 звернення завершилось роз’ясненнями ОГП подає ці результати як підтвердження ефективності інструменту. І справді, є конкретний результат – бізнесу повертали вилучені під час обшуків кошти, техніку, обладнання, телефони та носії інформації. Водночас структура результатів показує обмежену дієвість інструменту: 1. кількість звернень зростає, але частка реагування залишається близькою до кожного п’ятого звернення 2. більшість звернень завершується роз’ясненнями, а не процесуальними діями 3. портал не замінює скарги, судовий контроль і роботу адвокатів у провадженні 💣 Висновок: СтопТиск уже став регулярним каналом комунікації бізнесу з прокуратурою. На практиці це радше інструмент привернення уваги до проблеми, ніж самостійний механізм її вирішення. 📩Підписатись
312 ·
15 червня 2026
I
🚬 Тіньовий ринок тютюну: І квартал 2026 без змін За даними Kantar, у лютому 2026 обсяг нелегального тютюнового ринку становить 17,6% – майже на рівні жовтня 2025 (17,8%). Фактично детінізація зупинилась. Що змінилось у структурі: ▫ частка продукції з підробленими акцизами знизилась: 10,4% → 9% ▫ частка продукції під виглядом Duty Free зросла: 6,2% → 7,7% При цьому серед контрафакту 37% припадає саме на підробки акцизів. 😏Нагадаємо динаміку: ▪ У 2024 нелегальний ринок впав з 25% до 12%, але вже у 2025 відновив зростання і початок 2026 підтверджує: зниження зупинилось. ▪ БЕБ оголосило боротьбу з тіньовим тютюном пріоритетом на 2026 рік. 📩Підписатись
259 ·
18 червня 2026
I
Атестація БЕБ: 64% керівників вибули менш ніж за рік Бюро економічної безпеки оприлюднило попередні підсумки першого етапу атестації керівного складу. Процедуру запускали як інструмент перезавантаження Бюро. 📊 Підсумки I етапу: ◾️ 50 керівників підлягали атестації ◾️ 21 особа залишила службу ще до її початку ◾️ 7 – звільнилися під час проходження ◾️ 4 – не набрали прохідний бал і були звільнені ◾️ 18 дійшли до етапу співбесід (заплановані на другу половину липня) Разом – 32 із 50, або 64% керівного складу, вибули менш ніж за рік. 🌐 Контекст: атестація – вимога міжнародних партнерів і частина перезавантаження БЕБ після обрання директора на відкритому конкурсі. 😏 Висновок: 64% – це не лише показник рішучості реформи, а й маркер кадрової вразливості. Для нас головне питання не в тому, скільки керівників пішло, а в тому, яким БЕБ вийде з перезавантаження: чи стане воно ефективнішим у роботі. 📩Підписатись
355 ·
22 червня 2026
I
БЕБ оголосило конкурс на керівників територіальних управлінь Бюро економічної безпеки шукає очільників своїх теруправлінь одразу в кількох регіонах – у Києві, а також Київській, Львівській, Вінницькій, Волинській, Закарпатській та Полтавській областях. У Бюро закликали професіоналів із бізнесу долучатися. 📩Підписатись
219 ·
23 червня 2026
I
📉 Ключове зі звіту Офісу Генпрокурора за 2025 рік ▪ Вироки: 54,6 тис. у 2025 році проти 62,1 тис. у 2024. ▪ Угоди про винуватість: 8 811 у 2025 році проти 12 194 у 2024. ▪ Скасовані постанови слідчих про закриття справ: 39 750 у 2025 році проти 45 231 у 2024. 💼 Пріоритети ОГП на найближчі роки, що виділено у звіті: 🔹 Зміна організації роботи: впровадження ризикоорієнтованих підходів, KPI та стратегічного менеджменту. 🔹 Діджиталізація: ІТ-аудит, запуск Системи електронного кримінального провадження та Реєстру потерпілих. 🔹 Євроінтеграція: посилення незалежності прокуратури за практиками ЄС. 😏 Наш коментар: ОГП відкрито фіксує зниження кількості вироків. Проте ключовим залишається те, як ризикоорієнтований підхід працюватиме на практиці. Слідкуватимемо за реалізацією. 📩Підписатись
235 ·
25 червня 2026
I
🚔 Поліція може отримати вільний доступ до реєстрів про майно та активи громадян У Раді зареєстрували законопроєкт # 15260. Його мета – зробити поліцію повноцінним суб'єктом антикорупційного контролю нарівні з НАБУ, САП і НАЗК. Що зможе поліція: – виявляти необґрунтовані активи – оцінювати їх із залученням експертів – ініціювати перед прокурорами позови про цивільну конфіскацію Вільний доступ до реєстрів і даних держорганів пропонують для: – доведення необґрунтованого характеру активів чиновника (передусім регіональна та місцева влада, підслідна поліції) – виявлення й арешту майна, що може підлягати конфіскації у кримінальних справах Зараз поліція обмежена: частина даних захищена законом і доступна лише за рішенням суду. Законопроект пропонує спростити доступ і закріпити обов'язок надавати дані на запит. 😏 Що це означатиме: – більше справ про цивільну конфіскацію, акцент на посадовцях місцевої влади – більше перевірок майнового стану громадян: походження активів, їх реальна вартість – швидший розшук та арешт майна у кримінальних провадженнях 📩Підписатись
262 ·
26 червня 2026
I
🇺🇦🇬🇧 ДПС та HMRC оновили Меморандум про співпрацю на три роки Державна податкова служба України та Податкова і митна служба Великої Британії (HMRC) підписали оновлений Меморандум про взаєморозуміння. Документ визначає ключові напрями співпраці на найближчі три роки, серед них: – скорочення податкового розриву (tax gap) – регулювання та оподаткування криптоактивів – посилення боротьби зі схемами ухилення від оподаткування – автоматичний обмін податковою інформацією – підвищення довіри платників та розвиток інституційної спроможності. 😏 Для бізнесу та фізичних осіб найбільш чутливими є два напрями: (1) автоматичний обмін податковою інформацією та (2) оподаткування криптоактивів. Поглиблення транскордонного обміну даними звужує простір для структур, побудованих на непрозорості закордонних активів і рахунків, а отже – підвищує ризик донарахувань і відкриття проваджень за ознаками ухилення від сплати податків. 📩Підписатись
300 ·
30 червня 2026
I
🎯 Комітет ВРУ оновив пріоритети для БЕБ, ДПС і Держмитниці у боротьбі з тіньовою економікою За підсумками звітування відомств Комітет окреслив напрями, на яких їм варто зосередитися: ▪️ схеми дроблення бізнесу та ухилення від податків ▪️ тіньові ринки пального, спирту й тютюну ▪️ ризикові галузі – роздріб, електроніка, будівництво, агро, гральний сегмент, обмін валют, карго ▪️ продажі в соцмережах та на онлайн-платформах ▪️ бізнеси поза правовим полем 😏Що це означає Друга половина 2026 року скоріше за все пройде під знаком детінізації. Найбільше уваги дістанеться секторам із високою часткою готівки, неоформленими працівниками та продажами через цифрові канали. 📩Підписатись
268 ·
2 липня 2026
I
FATF оновила «сірий список» та посилює контроль за криптоактивами В Парижі відбулося пленарне засідання FATF – органу, який формує глобальні стандарти протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Ключові рішення: ▪️ Алжир та Намібію виключено із «сірого списку» ▪️ Боснію і Герцеговину та Ірак – додано ▪️ «чорний список» без змін: КНДР, Іран, М'янма ▪️ призупинення членства рф залишається чинним Віртуальні активи – у фокусі: ▪️ схвалено сьоме оновлення щодо впровадження стандартів FATF для VA та VASP ▪️ розпочато публічні консультації щодо Рекомендації 16 – прозорість транскордонних платежів ▪️ нові дослідження: фінансування тероризму через соцмережі, месенджери та стримінгові платформи ▪️ триває робота над ризиками казино, азартних ігор та неформальних систем переказу коштів («хавала») 🖤 Що це означає? Для банків, платіжних установ та криптобізнесу сигнал очевидний: FATF продовжує курс на посилення прозорості транскордонних операцій та контролю за цифровими активами. Комплаєнс-вимоги ставатимуть жорсткішими. 📩Підписатись
337 ·
7 липня 2026
I
Податкові перевірки: що показав звіт Ради бізнес-омбудсмена Рада бізнес-омбудсмена опублікувала звіт про податкові перевірки. Ключова статистика: ▪️ 99+% доходів бюджету – добровільна сплата податків. Донарахування та штрафи за результатами перевірок з 2017 року – менше 1% надходжень. Теза про «фіскальну ефективність» перевірок не витримує перевірки цифрами. ▪️ У 74-85% перевірок (крім камеральних) складають акти про порушення. Для планових і фактичних – стабільно понад 90%. Перевірка без акта – майже виняток. ▪️ Майже 85% судових рішень – повністю або частково на користь бізнесу. Адміністративне оскарження в ДПС малоефективне: суди підтверджують лише ~15% таких рішень. ▪️ Держава заздалегідь закладає у власні KPI програш щонайменше половини судових справ. Тобто незаконність рішень – не помилка, а запланований показник. ▪️ Довіра бізнесу: 13% – до регіональних органів ДПС, 19% – до центрального апарату. Дві промовисті деталі: ❶ Донарахування «за статистикою». Якщо врожайність фермера нижча за середню в регіоні – припускають продаж «наліво». Якщо вища – закупівлю необлікованого зерна за готівку. Доказів немає, є лише припущення. ❷ Порушення «на замовлення». 35,6% опитаних підприємців підтвердили: податківці просили їх самостійно «знайти у себе порушення» і задекларувати мінімальну недоплату – щоб інспектор не пішов з порожніми руками через внутрішній план. Висновок 💣 Звіт фіксує системний формалізм: перевірки не наповнюють бюджет, але створюють навантаження на бізнес. Практичний орієнтир для платників – судове оскарження працює значно краще за адміністративне. 📩Підписатись
246 ·
8 липня 2026
I
Рік роботи ОГП під керівництвом Руслана Кравченка: що отримав бізнес Генеральний прокурор підбив підсумки першого року роботи. Ключовий акцент – захист бізнесу та інвестицій. Два головні інструменти – аудит кримінальних проваджень і платформа «СтопТиск». Результати аудиту проваджень: ▪️ закрито 9 716 із 26 818 проваджень – більше третини ▪️ 337 власникам повернуто вилучене майно ▪️ бізнесу повернуто готівку на 80 млн грн ▪️ 15 303 провадження залишаються в роботі ▪️ 1 867 скеровано до суду Ці цифри можна читати двояко. З одного боку – реальна спроба зменшити тиск на бізнес. З іншого – третина закритих справ означає, що вони були безпідставними і, ймовірно, тривалий час використовувались як інструмент тиску. Платформа «СтопТиск» (працює з вересня 2025): ▪️ 271 звернення, опрацьовано 264 (97%) ▪️ 54 звернення завершились заходами реагування ▪️ 13 проваджень закрито ▪️ організовано 42 особисті зустрічі Лише кожне четверте звернення завершилось реальним реагуванням. Водночас динаміка звернень і оперативність опрацювання свідчать: інструмент працює. 😏 Аудит – хороший старт. Але головним індикатором стане те, наскільки швидко та об'єктивно будуть вирішені 15 тисяч проваджень, що залишаються в роботі. 📩Підписатись
243 ·
10 липня 2026
I
«Схема виводу прибутків за кордон – це держзрада»: що означає риторика ДПС для бізнесу В.о. Голови ДПС Леся Карнаух в інтерв'ю РБК-Україна окреслила пріоритети податкової на найближчий період. Для бізнесу важлива не стільки статистика, скільки зміна тональності – виведення коштів за кордон публічно прирівнюється до державної зради. Ключове з інтерв'ю: ▪️ детінізація економіки – основний резерв наповнення бюджету, а отже, головний напрям контролю; ▪️ кількість перевірок після воєнного мораторію скоротилася на третину, але контроль став точковим – за ризик-орієнтованим підходом; ▪️ у фокусі – ризикові сектори: пальне, ресторанний та ювелірний бізнес, обіг алкоголю і тютюну (понад 5,2 тис. анульованих ліцензій за п'ять місяців 2026 року); ▪️ ДПС виступає за розширення бази оподаткування, зокрема доходів через цифрові платформи, замість підвищення ставок. 😏Що це означає на практиці Риторика про «держзраду» – не випадкова. Вона лунає на фоні виявлених податковою масштабних порушень у сфері зовнішньоекономічної діяльності та неповернення валютної виручки. Для компаній із ЗЕД-операціями це сигнал: угоди з нерезидентами, трансфертне ціноутворення та повернення валютної виручки перебуватимуть під посиленою увагою – і не лише податкової. Матеріали таких перевірок дедалі частіше стають підставою для кримінальних проваджень за ст. 212 КК (ухилення від сплати податків), а в окремих випадках – для більш тяжких кваліфікацій. 📩Підписатись
285 ·
14 липня 2026
I
Економічні злочини у Звіті прокуратури за 2025 Продовжуємо аналіз Звіту роботи органів прокуратури за 2025 рік. Цього разу – результати розслідування злочинів у сфері економіки. ОГП визначає три пріоритети: – протидія злочинам у бюджетній сфері – виявлення і розкриття злочинів у кредитно-фінансовій сфері – боротьба з організованою злочинністю Основні цифри – Кількість розслідуваних проваджень майже не змінилася: 6896 проти 6805 у 2024. – Водночас до суду направлено більше справ: 684 обвинувальні акти (33,7% від усіх проваджень) проти 554 (29,6%) у 2024. Найпомітніше зростання – у справах щодо: – привласнення та розтрати майна: 65 обвинувальних актів щодо 109 осіб – у 2,3 раза більше, ніж 2024 (28 щодо 45 осіб); – легалізації злочинних доходів: 48 актів щодо 59 осіб – у 1,4 раза більше (35 щодо 41 особи у 2024); – незаконного обігу підакцизних товарів: 227 актів щодо 306 осіб – +18,8% до 2024 (191 щодо 261 особи); – ухилення від сплати податків: 59 актів щодо 65 осіб. Висновок очевидний: активність слідства зросла, кількість справ у судах збільшується. ❗️ Але є нюанс. Звіт ОГП у частині економічних злочинів ґрунтується лише на показниках БЕБ. Результати інших органів – з невідомих причин – не враховані. Це може свідчити про приховування реального стану справ у сфері протидії економічній злочинності. 📩Підписатись
301 ·
17 липня 2026
I
📊 Податкові перевірки: контроль чи фіскальний план? Звіт Ради бізнес-омбудсмена Рада бізнес-омбудсмена опублікувала системний звіт про стан податкових перевірок в Україні. Висновок дослідження – перевірки перетворилися на фіскально-каральний інструмент. Ключові цифри: – понад 99% бюджетних надходжень – добровільна сплата; донарахування за перевірками – менше 1% – майже кожна перевірка завершується актом про порушення: документальні – у 74-85% випадків, планові та фактичні – у понад 90% – близько 85% судових рішень – на користь бізнесу – довіра бізнесу до регіональних органів ДПС – 13%, до центрального апарату – 19% Два показові факти: 1️⃣ Держава свідомо закладає у KPI ДПС програш у половині судових справ – тобто інституційно приймає систематичне ухвалення незаконних рішень. 2️⃣ 35,6% підприємців підтвердили: інспектор, не виявивши порушень, просив їх самостійно «знайти якесь порушення» – через внутрішній план донарахувань. Що це означає 😏 Податкові перевірки сьогодні працюють не як інструмент контролю, а як механізм виконання фіскального плану. Навіть бездоганний облік не гарантує відсутності претензій. 📩Підписатись
291 ·
27 липня 2026
I
АРМА вперше прийняло в управління арештовані криптоактиви Це перший випадок передачі арештованих віртуальних активів в управління державному органу на підставі судового рішення. На офіційний криптогаманець Агентства вже зараховано понад 8,3 млн USDT – це понад 372 млн грн. За інформацією правоохоронних органів, активи арештували у кримінальному провадженні щодо міжнародного хакерського угруповання. Його учасників підозрюють у: ▪ масштабних кібератаках на компанії та громадян у країнах Європи та США ▪ вимаганні коштів ▪ легалізації злочинних доходів через придбання нерухомості, транспорту та інших активів в Україні. 😏 Кейс формує практичний механізм виконання судових рішень щодо цифрових активів і поступово вводить криптоактиви в систему кримінальної юстиції та управління арештованим майном. 📩Підписатись
311 ·
4 серпня 2026
I
Бій за підслідність: що показує звіт прокуратури за 2025 рік Боротьба з корупцією залишається в топі. І вийшла далеко за межі профільних органів: Нацполіція та ДБР ведуть корупційні справи самостійно, у обсягах, непорівнянних з НАБУ. 📊 Цифри активності ▪️ Нацполіція – 4 460 корупційних справ, з них 1 823 щодо тяжких та особливо тяжких злочинів ▪️ ДБР – 332 справи передано до суду 🎯 Топ-зони ризику: бюджет, охорона здоров'я, освіта, довкілля, земля. ⚖️ Найчастіші склади ▪️ розтрата та привласнення майна – 1 597 ▪️ зловживання впливом – 690 ▪️ зловживання владою – 432 ▪️ надання неправомірної вигоди – 387 ▪️ підкуп приватного менеджменту – 234 Дві останні позиції – це понад 600 справ, де обвинувачений не чиновник, а приватна сторона. 💰 Фінанси: із 2,9 млрд грн установлених збитків відшкодовано 1,031 млрд – трохи більше третини. Висновок: 📍Антикорупційний напрям став для прокуратури пріоритетом, який вимірюють кількістю завершених справ. А коли показник – це кількість, слідство рухається туди, де результат ближчий. 📩Підписатись
263 ·
17 серпня 2026
I
Штучне дроблення бізнесу: ДПС передала матеріали правоохоронцям З початку року податкова виявила понад 500 брендів і торгових марок з ознаками штучного дроблення. Серед них – 23 великі торговельні мережі, які залучили до таких схем понад тисячу ФОП. Попередня оцінка можливих втрат бюджету – щонайменше 1,7 млрд грн. Матеріали вже в правоохоронних органів, тривають досудові розслідування. Ще 18 мереж – у аналітичній роботі: роздріб одягу, взуття, електроніки, годинників, косметики, побутової хімії та заклади громадського харчування. ▫ Чому це кримінальний, а не лише податковий ризик ДПС у таких кейсах фактично формує доказову базу для кваліфікації за ст. 212 КК – ухилення від сплати податків. Заявлені суми виводять справи у діапазон особливо великого розміру. Далі – слідчі дії з усім набором: виїмки документів, обшуки, допити працівників і самих ФОП. ▫ Що саме розцінюють як ознаку схеми Робота через ФОП і співпраця компанії з ФОП порушенням не є. Питання виникає тоді, коли формально окремі суб'єкти фактично працюють як одна компанія: спільний бренд, ті самі магазини, спільні працівники, склади й управління. ▫ Що варто перевірити зараз ▪ ділову мету структури: чим пояснюється саме такий поділ, окрім податкового ефекту ▪ фактичну самостійність кожного суб'єкта: власний персонал, окремі рахунки й каси, самостійне ціноутворення, окремі договори оренди ▪ відповідність документообігу реальній моделі роботи ▪ алгоритм дій на випадок запиту, перевірки чи обшуку і особу, відповідальну за комунікацію з контролюючими та правоохоронними органами 📩Підписатись
317 ·
25 серпня 2026
I
У БЕБ атестацію пройшли лише 26% керівників Директор Бюро економічної безпеки Олександр Цивінський оприлюднив результати першого етапу атестації керівного складу. 🔹 атестації підлягали 50 керівників – 40 з центрального апарату і 10 з територіальних управлінь 🔹 28 із них звільнилися одразу після оголошення атестації 🔹 з 22, хто її розпочав, успішно завершили 12 – усі з центрального апарату 🔹 9 працівників атестацію провалили 🔹 жоден керівник територіального управління до фіналу не дійшов Паралельно триває другий етап – атестація рядових працівників. Прохідний бал набрали 887 із 915 осіб, попереду співбесіди з комісіями. 📩Підписатись
220 ·
26 серпня 2026
I
ТЦУ-перевірки: від аналізу цін – до аналізу бізнес-моделі ДПС змістила фокус контролю за трансфертним ціноутворенням. Основний ресурс перевірок спрямовано на роялті, внутрішньогрупові послуги, фінансування та нематеріальні активи. Що змінилося в підході: 🔹 Доказова база формується за межами податкової звітності. В аналіз ідуть вакансії компаній групи, публічні заяви власників, опитування бенефіціарів і CEO – не лише фінансових директорів. 🔹 Базовий інструмент – FAR/DEMPE-аналіз. Податкова встановлює, хто фактично розвиває, обслуговує, захищає та експлуатує актив, несе ризики й отримує вигоду. Саме за цим критерієм розподіляє прибуток між юрисдикціями. 🔹 Договірна конструкція, не підтверджена фактичною поведінкою сторін, не визнається. Пріоритет має економічна сутність операції. 😏 Чому це вже не суто податковий спір Якщо перевірка встановлює, що платежі спрямовувалися структурі без реальної діяльності, акт перевірки стає основою для кримінального провадження. Риторика керівництва ДПС, яка публічно прирівнює схеми виведення прибутків за кордон до державної зради, свідчить: такі матеріали передаватимуться правоохоронним органам системно, а не вибірково. 📩Підписатись
237 ·
31 серпня 2026
I
Держфінмоніторинг: 1368 матеріалів на 194,2 млрд грн за пів року За перше півріччя 2026 Держфінмоніторинг передав правоохоронним органам утричі більше матеріалів, ніж торік. Сума підозрілих операцій – 194,2 млрд грн, що більш ніж удвічі перевищує минулорічний показник. Основні напрями: 🔹 податкові злочини – близько 500 матеріалів щодо схем ухилення від сплати податків та легалізації тіньових доходів на 114,5 млрд грн 🔹 розкрадання бюджетних коштів і корупція – 269 матеріалів на 47,7 млрд грн 🔹 схеми з «дропами» – проаналізовано понад 24 тис. рахунків у 25 банках, ідентифіковано понад 12 тис. осіб, сума операцій – понад 18,5 млрд грн 🔹 фінансування тероризму та порушення санкційного законодавства – 36 матеріалів на особливому контролі 😏 Матеріали фінрозвідки дедалі частіше стають не фінальною крапкою, а стартом кримінального провадження. Типовий сценарій: 🔹 реєстрація провадження БЕБ або Нацполіцією 🔹 аналітичні довідки – розбір фінансових потоків, взаємозв'язків між компаніями та ФОПами, виявлення аномалій в оборотах 🔹 запити слідчих на документи, тимчасові доступи 🔹 обшуки, допити 🔹 блокування операцій та арешти рахунків – особливо у справах щодо «дропів» 📩Підписатись
239 ·
4 вересня 2026
I
БЕБ і Офіс Генерального інспектора Держдепартаменту США підписали меморандум про взаєморозуміння Сторони домовилися про співпрацю у сфері запобігання шахрайству, корупції та іншим зловживанням, пов'язаним із використанням зовнішньої допомоги США, що надається Україні. Напрями співробітництва: 🔹 регулярний обмін інформацією 🔹 проведення консультацій 🔹 спільні навчальні заходи та тренінги 🔹 професійна взаємодія для посилення контролю за використанням міжнародної допомоги Що це означає для бізнесу Компанії, які отримують кошти міжнародної технічної та фінансової допомоги або виступають підрядниками у таких проєктах, опиняються у зоні уваги одразу двох систем контролю – української та американської. 😏 Практичні наслідки: 🔹 підстава для перевірки може виникнути за межами України – за результатами роботи американської сторони 🔹 матеріали, отримані в межах обміну інформацією, можуть стати приводом для процесуальних дій в Україні 🔹 документообіг за донорськими проєктами оцінюється за стандартами обох юрисдикцій 📩Підписатись
230 ·
10 вересня 2026
I
Прямий обмін митними даними між БЕБ і польськими правоохоронцями Бюро економічної безпеки посилює взаємодію з Центральним слідчим бюро поліції та Податковою адміністрацією Польщі. Головні вектори: 🔹 БЕБ отримує прямий доступ до даних – обмін експортними деклараціями та митною інформацією стає оперативним. «Сховати» товар або маніпулювати вартістю на кордоні дедалі складніше. 🔹 Створюються спільні слідчі групи для протидії транскордонним схемам. 🔹 Тютюн і пальне залишаються під особливим контролем, але аналітичні системи охоплять моніторингом усі групи товарів. 💣 Що це означає для бізнесу: Інформація з митних декларацій, дані про рух товарів, учасників операцій та розрахунки можуть аналізуватися комплексно – і використовуватися під час перевірок або розслідувань одразу в кількох юрисдикціях. 📩Підписатись
186 ·
15 вересня 2026
I
Аналітичний продукт БЕБ: документ, з якого починається кримінальна справа Основне завдання Бюро економічної безпеки – аналітична робота для запобігання злочинам в економічній сфері. Її результат і ключовий доказ у справах БЕБ – аналітичний продукт. Це внутрішній документ Бюро. Його складають на основі даних інформаційних систем БЕБ, державних органів (податкової, митниці, реєстрів Мін'юсту, МВС) і заяв про правопорушення. Аналітичний продукт буває двох видів: 🔹 висновок щодо ознак вчинення порушення конкретним суб'єктом 🔹 довідка щодо потенційного порушення Готують його аналітичні підрозділи Бюро. 💣 Чому цей документ викликає стільки дискусій Аналітичні продукти здебільшого готуються швидко – на запит детектива і без аналізу первинних документів. Результат – передчасний висновок про наявність порушення. Аналітичний продукт може стати підставою для: 🔻 реєстрації кримінального провадження 🔻 оголошення підозри 🔻 обшуків, допитів, накладення арештів 📩Підписатись
127 ·
16 вересня 2026
I
Польща, Болгарія, Туреччина, ОАЕ та США – саме до цих країн Україна найчастіше зверталася по інформацію у справах про можливе відмивання коштів. Для бізнесу це сигнал: фінансові розслідування давно вийшли за межі української юрисдикції. Рахунки, компанії, платіжні інструменти та активи в кількох країнах уже не гарантують, що маршрут грошей залишиться непомітним – через механізми міжнародного обміну Держфінмоніторинг може простежити рух коштів і після того, як вони залишили Україну. На чому фінансова розвідка зосереджувала увагу у 2022-2024 роках (за вихідними матеріалами Держфінмоніторингу): 🔹 відмивання коштів – 1 378 матеріалів 🔹 фінансування дій проти безпеки держави, тероризм, санкції – 810 🔹 корупція у публічному секторі – 781 🔹 операції за участю політично значущих осіб (PEP) – 537 🔹 ухилення від оподаткування – 361 🔹 оборонний комплекс і ВПК – 245 🔹 фінтех і віртуальні активи – 166 Що з цього варто взяти до уваги компаніям: 🔸 Операції з PEP, оборонні закупівлі та криптоактиви – у фокусі фінмоніторингу. Якщо бізнес працює в цих сферах, прозорість структури угод і документальне підтвердження походження коштів мають бути готові заздалегідь. 🔸 Податкові питання та санкційні ризики розглядаються поруч із класичним відмиванням – і можуть стати підставою для передачі матеріалів правоохоронцям. 🔸 Транскордонна структура не захищає від розслідування. Якщо у справі з'являються іноземні рахунки чи компанії, ймовірність запитів до фінансових розвідок інших країн висока. Водночас донорська допомога, торгівля людьми та кіберзлочини представлені у статистиці значно менше. Це свідчить радше про те, що система поки гірше виявляє такі фінансові потоки. 📩Підписатись
118 ·
18 вересня 2026
I
Розширення стандарту CRS суттєво збільшує обсяг даних про іноземні активи українських податкових резидентів, які надходять до ДПС. 🔍 Проте сам факт передачі інформації ще не створює податкових наслідків – вони виникають на наступному етапі, коли отримані дані зіставляються з тим, що подано в Україні. Що потрапляє в міжнародний обмін: 🔹 рахунки в закордонних банках та інвестиційних установах 🔹 частки в іноземних компаніях і партнерствах 🔹 окремі цифрові фінансові активи – зокрема електронні гроші та цифрові валюти центральних банків 🔹 статус контролюючої особи іноземної компанії (КІК) Зіставлення відбувається в автоматичному режимі: інформація з іноземних джерел порівнюється з деклараціями про доходи та звітністю про КІК. На цьому етапі оцінка не залежить від контексту чи пояснень – фіксується сам факт неспівпадіння. Типові точки, де виникає розбіжність: 🔹 іноземний банк ідентифікував особу як податкового резидента України, а відповідного звіту про КІК немає 🔹 компанія задекларована, але структура контролю за даними банку відрізняється від поданої у звітності 🔹 рух коштів на рахунку не відображений у декларації про доходи 🔹 період набуття контролю не збігається з періодом першого поданого звіту 🔹 непрямі інвестиції у криптоактиви через деривативи та інвестиційні структури – цей об'єкт звітування часто випадає з поля зору Далі логіка стандартна. Розбіжність є підставою для податкового запиту. Відповідь на запит формує позицію, від якої надалі складно відійти. Якщо запит не знімає питання – документальна перевірка й донарахування, а за досягнення порогових сум матеріали перевірки стають основою для провадження. 📩Підписатись
93 ·
Архів за місяцями
Відкрити в Telegram Каталог площадок Искать в ChatCrawler

Знімок відкритої публічної стрічки з пошукового індексу ChatCrawler — «Google по публічному Telegram»; оновлюється в міру обходу майданчика. Час — UTC.

Лише публічний контент, офіційний API Telegram. Про проєкт · Питання · Чого ми не робимо · Прибрати сторінку з видачі · Каталог