Майнд пояснює

30 липня відбудеться головна подія інвестиційної та будівельної галузі України — V-й UKRAINE INVESTMENT CONGRESS! 📆 Дата: 30 липня 2026 року (08:00 – 21:00) 📌 Місце проведення: КВЦ «Парковий», Паркова дорога 16а, м. Київ (3-й поверх) В рамках конгресу пройде XVII-й Всеукраїнський щорічний архітектурний конкурс «Інтер'єр Року 2026»! Захід збере понад 6000 учасників, включаючи представників влади, інвесторів, банки, інвестиційні фонди, забудовників, девелоперів, бізнесменів, архітекторів та дизайнерів. Програма заходу передбачає насичений день, що розпочнеться о 08:30 з реєстрації гостей та включатиме серію панельних дискусій, батлів інтерв'ювання, аналітичних виступів, презентацій партнерів та обговорень на актуальні теми інвестицій та розвитку нерухомості в Україні та бізнес-комунікації: ▶️ Нетворкінг із 500+ CEO та власниками будівельних компаній; ▶️ Більше 35 дискусійних панелей у 7-ми залах; ▶️ Аналітика ринку нерухомості; ▶️ Конгрес в Конгресі від компаній-партнерів; ▶️ Урочисте нагородження переможців XVII-го Всеукраїнського архітектурного конкурсу «Інтер'єр Року» 👉🏻 Отримати квиток можна за посиланням: www.ibc-ua.info Журі конкурсу «Інтер'єр Року 2026»: Голова журі — Валерій Кузнєцов (дизайнер, співзасновник Smith & Winken та Decorkuznetsov, володар Гран-Прі «Інтер'єр Року») Антон Вергун — провідний архітектор, партнер студії SHOVK Євген Глуговський — співзасновник і головний архітектор HE.D group Дар'я Лобань — співзасновниця і креативна дизайнерка HE.D group Марко Савицький — архітектор, реставратор, засновник архітектурного бюро SavytskyyDesign Андрій Миргородський — головний архітектор проєктів у компанії «Проєктні системи ЛТД» Дмитро Струк — директор з розвитку «Креатор-Буд» Вікторія Альохіна — засновниця та провідна архітекторка бюро Alekhina Architects Наталія Головченко — архітекторка, засновниця та керівниця студії NG-Architects Андрій Ігнатюк — засновник 5F Studio, провідний архітектор Emily Resort Наталія Сергєєва — дизайнерка-декораторка, F… Читати повністю →

НБУ готує нові правила контролю за всіма безготівковими платежами. Що зміниться? Нацбанк опублікував проект постанови, яка зобов'яже банки та інших постачальників платіжних послуг постійно аналізувати практично всі платіжні операції клієнтів. Причому ці правила торкнуться як фізосіб, так і бізнесу. Головна мета – боротьба з шахрайством, «дропами» та іншими схемами використання банківських рахунків, які можуть порушувати законодавство. Mind розбирався, які нові повноваження отримають банки і як це може вплинути на їх клієнтів. Що це означає на практиці Банки оцінюватимуть кожну платіжну операцію відповідно до певних критеріїв ризику. Під підозру можуть потрапити: - десятки платежів, які здійснені за короткий час; - «транзитні» рахунки, через які гроші проходять на інші рахунки/картки; - використання особистої картки для підприємницької діяльності; - регулярне відправлення коштів великій кількості різних одержувачів; - часта зміна пристроїв, що використовуються для платежів, IP-адрес та інших технічних параметрів; - перекази, які суттєво відрізняються від звичайної фінансової поведінки клієнта. Які заходи вживатимуть банки Якщо система моніторингу позначає операцію як підозрілу, банк зможе тимчасово зупинити платіж, запросити додаткові документи, провести повторну ідентифікацію клієнта або передати операцію на ручну перевірку. Для клієнтів, які регулярно потрапляють до категорії підвищеного ризику, банки формуватимуть внутрішні переліки для посиленого контролю. Це може вплинути на подальше обслуговування: - призвести до встановлення додаткових лімітів; - закрити можливість випуску нових карток та відкриття рахунків; - обернутися призупиненням окремих операцій. До чого це зрештою призведе Фактично НБУ пропонує перейти від перевірки окремих підозрілих транзакцій до постійного аналізу фінансової поведінки клієнтів та перманентного контролю їх операцій. Для більшості користувачів зміни залишаться непомітними. Але клієнтам, чиї операції не будуть співпадати зі з… Читати повністю →

Інфляція у 2026 році прискориться до 10%. Як Нацбанк хоче вирішити цю проблему? Національний банк вперше з початку 2026 року повернувся до посилення монетарної політики та підвищив облікову ставку до 15,5% річних. Водночас, НБУ погіршив прогноз інфляції, а також оголосив про зміни у процентній політиці. При цьому регулятор визнає, що інфляційний тиск зростає, а впоратися зі зростанням цін буде дуже непросто. Mind розбирався чому НБУ саме зараз повернувся до жорсткішої монетарної політики і чому регулятор не обмежився лише підвищенням облікової ставки. Що відбувається з цінами НБУ очікує на прискорення темпів інфляції до 10% за підсумками 2026 року (замість 9,4%, які він прогнозував у квітні). Базова інфляція продовжує зростати через збільшення видатків бізнесу на зарплати, логістику та енергоресурси. Додатковим ризиком для цінової стабільності стало подорожчання нафти на тлі конфлікту на Близькому Сході. Навіщо НБУ підвищив ставку Головна мета Нацбанку – зробити гривневі інструменти привабливішими. Якщо банки підвищать доходність депозитів у середньому до 15% річних, а ставки по ОВДП наблизяться до 17% річних, населення та бізнес зберігатимуть кошти у гривні, замість того, щоб купувати валюту. Це знижує тиск на валютний ринок та допомагає стримувати інфляцію. Крім того, НБУ з 7 серпня змінює механізм реалізації процентної політики через умови розміщення депозитних серфтикатів, у яких банки розміщують вільну ліквідність. На думку Нацбанку, завдяки цьому в майбутньому будь-яка зміна облікової ставки швидше буде впливати на інфляцію та на курс гривні. Які є проблеми та ризики Нацбанк визнає: одних монетарних інструментів недостатньо. Зростання цін сьогодні багато в чому пов'язане з війною, руйнуванням інфраструктури, обмеженнями експорту, дефіцитом робочої сили та збільшенням витрат бізнесу. Тому макроекономічні очікування залишаються доволі стриманими. НБУ прогнозує зростання ВВП у 2026 році близько 1,8%, розраховує повернутися до зниження облікової ста… Читати повністю →

Нікотинові паучі — відносно нова категорія безтютюнових виробів на українському ринку. Їх не потрібно підпалювати, вони не мають тютюнового запаху, легко вписуються в сучасний ритм життя, тому набирають  популярності серед повнолітніх користувачів у різних країнах світу. На хвилі інтересу Mind поставив «Філіп Морріс Україна» найчастіші запитання про паучі: що це за виріб, як він працює, чим відрізняється від снюсу, які правила використання та продажу діють в Україні. Також були розвінчані міфи, які формуються навколо цієї категорії. Не виключає усіх ризиків. Містить нікотин, що викликає залежність. Тільки для використання повнолітніми.

НБУ виявив схеми у валютно-обмінних операціях до 400 тис. грн. Що будуть перевіряти банки? У розпорядженні Mind є серпневий лист НБУ, в якому регулятор змушує банки проводити фінансовий моніторинг допорогових (до 400 000 грн) операцій з валютою. Нацбанк виявив низку схем, за якими клієнти уникають перевищення цієї межі при купівлі валюти. В схемам може приймати участь персонал банків. Детальніше тут Які схеми виявив Нацбанк: · клієнти проводять кілька валютно-обмінних операцій до 400 000 грн. протягом короткого часу, хоча в сукупності сума перевищувала цей обсяг; · пов'язані між собою люди передають один одному готівку, сумки та пакети з грошима, щоб створити видимість, ніби операції не залежать одна від одної; · іноді операції проводяться взагалі без клієнта біля каси банку, а дані у квитанціях не співпадають із відеозаписами, які фіксують обмін валюти; · окремі банки за запитами Нацбанку надають неповний архів записів із робочих місць касирів та клієнтських зон, що може свідчити про участь співробітників банку у схемах. Що зміниться у роботі банків НБУ рекомендує банкам посилити внутрішній контроль та навчитися бачити зв'язок між окремими операціями, а не розглядати кожну транзакцію ізольовано. Банки повинні: · виявляти пов'язані операції, які роздроблені на суми менше 400 000 грн; · не допускати проведення обміну на користь третіх осіб, яких неможливо ідентифікувати; · прописати для співробітників чіткі алгоритми дій під час сумнівних операцій; · регулярно перевіряти роботу кас, у тому числі за відеозаписами; · додатково навчати персонал розпізнавати незвичайну та підозрілу поведінку клієнтів. До чого готуватися клієнтам банків Сам по собі обмін, наприклад, 200 000 грн або навіть кілька транзакцій на загальну суму понад 400 000 грн, ще не означає порушення. Важливі обставини – час та послідовність операцій, зв'язок між учасниками, економічний зміст та інші ознаки можливого умисного обходу фінмоніторингу. Іншими словами, 400 000 грн. залишаються встанов… Читати повністю →

Від гіперінфляції до економіки війни: 35 років українських урядів За 35 років незалежності України майже кожному складу Кабміну доводилося розпочинати роботу в умовах серйозних викликів та потрясінь. Mind розбирав, як змінювалися економічні пріоритети урядів, і що відбувалося з ВВП, інфляцією, курсом, боргом, резервами та експортом. 1990-ті роки – розпад радянської господарської системи, гіперінфляція понад 10000%, падіння виробництва, приватизація та створення власного фінансового сектору. У 1994 році реальний ВВП обвалився майже на 23%, а до кінця десятиліття головним завданням Кабміну стали боротьба із загрозою дефолту та макроекономічна стабілізація. 2000-ні роки – період економічного підйому. У 2001-2007 роках ВВП зростав у середньому приблизно на 7,5% щорічно, а в 2004 році зростання досягло рекордних 11,8%. Основними стимулами були високий попит на український експорт, приплив капіталу та зростання внутрішнього споживання. Але фундамент економіки залишався переважно сировинним – і світова криза 2008 року це швидко показала. 2010–2013 роки – відновлення після кризи 2008–2009 років змінилося стагнацією. У 2012 році економіка зросла лише на 0,2%, у 2023-му – 0%, а міжнародні резерви НБУ за 2011-2013 роки скоротилися майже вдвічі – до $18,8 млрд. Великий бюджетний дефіцит, фіксований курс та залежність від зовнішнього фінансування знову створили макроекономічні ризики. 2014-2015 роки – новий економічний обвал через початок російсько-української війни. За два роки ВВП скоротився більш ніж на 16%, а інфляція у 2015 році досягла 43,3%. Гривня за цей час знецінилася приблизно втричі. Уряду довелося стабілізувати бюджет, банківську систему, валютний ринок та повертати співпрацю з МВФ. 2016–2019 роки – перехід від стабілізації до відновлення. Економіка зростала в середньому на 3% щорічно, інфляція знизилася з 12,4% до 4,1%, а міжнародні резерви НБУ зросли майже до $25 млрд. Кабмін анонсував великий пакет структурних реформ, але їх переважна більшість так і залиши… Читати повністю →

Від штрафу до відкликання ліцензії: НБУ змінює нагляд за небанківським ринком З 28 серпня НБУ впровадив оновлені правила нагляду за фінансовими компаніями, ломбардами та постачальниками платіжних послуг. Регулятор не просто розширює можливості перевірок – він зможе глибше аналізувати діяльність учасників ринку. ⚠️ Що саме змінюється ✅ Більше джерел інформації. НБУ використовуватиме дані інших держорганів та третіх осіб про діяльність піднаглядних структур. Якщо інформація, яку отримав Нацбанк, не збігатиметься з даними фінустанови, останній доведеться це пояснювати. ✅ Перевірка може прийти «зі сторони». Майже будь-який держорган зможе звернутися до НБУ і повідомити йому про потенційні порушення з боку фінкомпанії. Якщо Нацбанк зацікавиться такою інформацією, він призначить перевірку. ✅ Проблеми можуть виникнути навіть після перевірки. НБУ отримав право враховувати обставини, виявлені під час додаткового аналізу матеріалів перевірки. Тобто порушення може бути зафіксоване навіть після роботи інспекторів. ✅ Факторинг заборонено поєднувати зі споживчим кредитуванням. За порушення вимог по суміщенню факторингової діяльності з наданням інших фінансових послуг фізособам загрожуватиме штраф до 500 мінімальних зарплат. ✅ Ризикована діяльність може коштувати ліцензії. Якщо операції фінансової компанії чи ломбарду загрожують інтересам клієнтів та кредиторів, НБУ зможе відкликати у таких фінустанов ліцензію. ✅ У бізнесу з'являється додатковий інструмент захисту. Учасники ринку зможуть протягом 15 робочих днів після перевірок оскаржувати висновки НБУ та надавати свої контраргументи. Що у підсумку Для небанківського ринку підвищується як рівень регуляторного тиску, так і ціна помилок. За деякі порушення тепер загрожує не лише штраф, а й втрата ліцензії. Тому фінустановам доведеться уважніше стежити за капіталом, ліквідністю, контролем ризиків та відповідністю своїх бізнес-моделей вимогам НБУ. #нбу #регулювання #майндпояснює 📱 Пiдписатись на Майнд пояснює

Податки в обмін на мільярди: що Рада ухвалить заради грошей ЄС та МВФ Україна прискорює податкові реформи, які безпосередньо пов'язані із отриманням зовнішнього фінансування. Йдеться не лише про платежі 2026 р., а й про збереження підтримки партнерів у році наступному. Що змінюється у оподаткуванні · Цифрові платформи. Рада в червні ухвалила законопроект про оподаткування доходів користувачів цифрових платформ. Це структурний маяк МВФ, який формально залишається невиконаним, оскільки закон поки що не підписано. · ПДВ на посилки до 150 євро. Парламент 1 вересня спробував ухвалити законопроект про відміну пільги з ПДВ для міжнародних посилок. Це одночасно умова програми USL та структурний маяк МВФ. Проте голосування провалилося. · Адміністрування ПДВ. Кабмін затвердив законопроект про переведення ФОП-платників ПДВ із місячної на квартальну звітність. Крім того, ДПС зможе автоматично заповнювати окремі дані декларацій та податкових накладних. · ATAD та трансфертне ціноутворення. Також уряд погодив законопроекти, які запроваджують європейські правила боротьби з агресивною податковою оптимізацією. Обмеження процентних витрат на позики, посилення контролю над операціями пов'язаних компаній й нові штрафи за порушення ТЦУ. А де ж тут гроші? Виконання цих умов стає частиною ширшої архітектури зовнішнього фінансування держави. За даними Мінфіну, на 25 серпня Україна отримала від міжнародних партнерів $30,5 млрд. При цьому до кінця року потреба у фінансуванні складає же близько $24 млрд. Але з окремими траншами виникають проблеми: · за програмою Ukraine Facility невиконаними залишаються 15 індикаторів, що затримує фінансування приблизно на 4,5–4,8 млрд євро; · за новим кредитом USL від ЄС Україна поки що отримала один транш на 3,2 млрд євро. Ще два транші на 5,15 млрд євро можуть бути відкладені через невиконання умов програми; · за програмою EFF МВФ на 31 серпня залишалися невиконаними три структурні маяки. Також експерти заявляють про ризики прострочення по іншим … Читати повністю →

Перевірки під час мораторію: як ДПС обирає бізнес для контролю Мораторій на перевірки бізнесу діє в Україні вже понад рік. Але повної заборони на податковий контроль все одно немає: ДПС може проводити документальні та фактичні ревізії компаній та ФОП. При цьому податкова видала роз’яснення, що головний принцип відбору тепер – ризик-орієнтований підхід. Mind розбирався, чи так це не насправді. Перевірок поменшало, але «віддача» зросла У першому півріччі 2026 року ДПС провела на 17% менше перевірок, аніж роком раніше. Сума донарахованих податкових зобов'язань зросла вдвічі – з 27,7 млрд грн до 56,4 млрд грн. Податкова пояснює це тим, що контроль дедалі більше концентрується на найбільш ризикованих платниках та операціях. Як податкова визначає ризик ДПС використовує систему управління податковими ризиками – СУПР. Вона аналізує дані про платника та виділяє чотири основні типи ризику, пов'язані з непостановкою на податковий облік, неподанням звітності, несплатою податків та заниженням податкових зобов'язань. Далі платнику податків присвоюється певний рівень ризику – незначний, середній чи високий, який впливає на періодичність перевірок. Але в умовах мораторію компанії та ФОП із маркерами незначного ризику не повинні потрапляти під перевірки взагалі. Середній ризик такого захисту не дає, але саме найвищий ризик стає головним орієнтиром для податкового контролю. Що може підвищити ризик Основні критерії – несплата податків, збитки, низьке податкове навантаження при значних оборотах, розбіжності у звітності, проблемні контрагенти. Насправді податкова дивиться ще ширше – на сутність самого бізнесу та зміст окремих операцій. У зоні уваги можуть опинитися угоди з ФОП та нерезидентами, маркетингові, рекламні та консультаційні послуги, а також операції, які не мають економічного сенсу. Основні претензії бізнесу до ДПС Бізнес продовжує скаржитися на податкові перевірки, у тому числі повторні, та на недостатню передбачуваність дій ДПС. Головне питання не в тому, скі… Читати повністю →

Висока інфляція за слабкого зростання ВВП: чому НБУ не може дати економіці перепочинок НБУ знову посилює грошову політику: облікову ставку підвищено до 16%. Але головне питання не в самій ставці, а в тому, як довго українській економіці доведеться жити в умовах дорогих грошей за майже нульового зростання. Mind розбирався, де проходить межа можливостей НБУ і чому українська економіка застрягла між високою інфляцією та слабким зростанням. Інфляція знову прискорюється У серпні споживчі ціни зросли на 8,1% рік до року після 7,7% у липні та 7,2% у червні. На ціни тиснуть не лише паливо та зовнішні шоки, а й внутрішні чинники – зарплати, вартість електроенергії, логістика і стійкий попит. Економіка зростає мінімальними темпами Уряд закладає на 2027 рік лише 1,3% зростання ВВП після 1,6% у 2026-му (прогноз). У другому кварталі 2026 року економіка зросла лише на 0,4% рік до року. Війна, пошкодження інфраструктури та проблеми з логістикою обмежують відновлення. Попит на імпорт залишається високим За січень–серпень Україна імпортувала товарів на $66,3 млрд, а експортувала на $26,6 млрд. Дефіцит зовнішньої торгівлі досяг $39,7 млрд. Це призводить до стійкого попиту на валюту та чутливості гривні до зовнішніх шоків. Кредитування поки не зупинилося Незважаючи на дорожнечу грошей, чистий корпоративний кредитний портфель банків за рік зріс на понад 32% – до 931 млрд грн. Банки мають ліквідність і бажання кредитувати, але головний обмежувач – неготовність бізнесу інвестувати та брати на себе довгострокові зобов'язання під час війни. Зовнішнє фінансування – запорука стабільності Надходження валюти від партнерів дозволяє фінансувати значну частину державних витрат, знижує тиск на міжнародні резерви та валютний ринок. У 2026 році Україна поки що отримала лише близько $31,3 млрд зовнішнього фінансування при річній потребі приблизно $52 млрд. На 2027 рік у бюджеті закладено $52,6 млрд зовнішньої підтримки, з яких $32,6 млрд ще вимагають підтвердження. Простір для маневру у Н… Читати повністю →

Куди піти на тижні 5-11 жовтня? Зібрали ключові події, що відбудуться на тижні, який починається ✅ Виставка Security 2.0 (6-8 жовтня) Формат: офлайн (Київ) Цьогоріч міжнародна виставка обладнання, технологій та програмних засобів для забезпечення безпеки, захисту населення і цивільної інфраструктури та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій відбудеться одразу в трьох форматах: експозони, тематичних форумів та демонстраційної сесії. ✅ Business Protection 2026 – A2B Forum (9 жовтня) Формат: офлайн (Київ) Асоціація адвокатів України організовує професійний майданчик для обговорення актуальних викликів, ризиків та практичних інструментів захисту бізнесу в сучасних умовах. В програмі – питання взаємодії з державою, регуляторного тиску, арешту активів, обшуків, судового захисту, фінмону та компенсації воєнних збитків. ✅ FinRetail 2026 (9 жовтня) Формат: онлайн Програма конференції складається з чотирьох блоків: обговорення позиції НБУ щодо відкритого банкінгу, захисту клієнтів та комісійних моделей; Embedded Finance: скільки заробляють банк, PSP та ритейлер всередині однієї покупки; еволюція систем: від кешбеку і платних підписок до розстрочки (BNPL) на касі; покращення клієнтського досвіду та приклади перших транзакція, виконаних ШІ. ✅ Digital Jungle Ukraine (10-11 жовтня) Формат: офлайн (Київ) + онлайн Метою Освітнього форуму є надання освітянам методик та інструментів викладання медіаграмотності учнів. Окрему увагу буде приділено інформаційним загрозам під час війни, пропаганді, мові ворожнечі, цифровому благополуччю, алгоритмам соціальних мереж, ШІ та deepfake-контенту. Очікуються виступи українських та європейських експертів, практичні воркшопи та панельні дискусії. ✅ Бізнес-видання Mind стало інформаційним партнером 24-ого Ukrainian CFO Forum, який відбудеться у Києві 23-24 жовтня У центрі цьогорічної програми – рішення, які українським компаніям необхідно приймати вже сьогодні, формуючи фінансову модель і стратегію на 2027 рік в умовах війни та в… Читати повністю →

Що готує Мінфін для платників єдиного податку? Спрощену систему оподаткування в Україні хочуть серйозно перекроїти. Мінфін готує зміни до Податкового кодексу, які стосуватимуться багатьох платників єдиного податку. Поки йдеться лише про підготовку законопроєкту, але вже зрозуміло, в який бік може рухатися реформа. Mind розбирався, як може змінитися спрощена система та кого торкнуться нові правила. Приціл на дроблення бізнесу Вводиться поняття штучного розділення бізнесу. Це розподіл між кількома підприємцями чи компаніями операцій, договорів, клієнтів, доходів або платежів з метою податкової оптимізації. При цьому наявність кількох ФОП чи компаній саме собою порушенням не стане. ДПС має довести, що така бізнес-структура не має економічного чи юридичного обґрунтування. Як податкова знайде порушників ДПС аналізуватиме певні маркери ризику. Це: - загальні у кількох ФОП/компаній робочі місця, обладнання та працівники; - наближення до податкових лімітів річного доходу; - перерозподіл клієнтів, договорів та платежів; - спільне використання бренду або торгових марок. Спираючись на такі ознаки, ДПС зможе запросити у платників податків документи та пояснення, а за необхідності – провести повноцінну перевірку. Наслідки за дроблення Учасників схеми об'єднають в одну групу та перерахують податкові зобов'язання, виходячи з її сукупних показників. Для всієї групи буде сформовано єдиний податковий борг, а її учасники нестимуть солідарну відповідальність: податкова зможе вимагати всю суму боргу з кожного з них. - Бенефіціару схеми загрожує штраф у розмірі 25-50% від податкового зобов'язання - Іншим учасникам схеми – 10-20% від суми задекларованого доходу. Водночас учасники групи можуть втратити право на спрощенку на три роки, а при повторному дробленні – назавжди. Нові правила для другої групи ЄП Підприємцям другої групи єдиного податку буде обмежено перелік дозволених видів діяльності. Зокрема, йдеться про IT, ресторанний бізнес, оптову торгівлю, послуги з бухобліку, … Читати повністю →

Приватизація по-новому: більше грошей для ФДМУ, менше інформації для покупців Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №16011, що змінює правила продажу державного майна. Депутати обіцяють прискорити приватизацію та підвищити її ефективність. Але низка норм викликає питання до прозорості процедур і контролю за держактивами. Докладніше про те, які зміни й ризики несе законопроєкт № 16011 – у матеріалі Mind. Що саме зміниться? - Покупці платитимуть за підготовку активів. Переможці приватизаційних аукціонів будуть додатково перераховувати до 5% ціни об'єкта, але не більше 1000 мінімальних зарплат (близько 8,6 млн грн). Якщо підготовкою займався сам ФДМУ, частина цих грошей зможе йти на премії його співробітникам. - З'явиться окрема держкомпанія. Нова структура, яка буде підпорядковуватись ФДМУ, готуватиме підприємства до продажу: оформлятиме документи, проводитиме аудит та маркетингові заходи. Але конкурсний відбір такого виконавця не передбачено, тарифи на його послуги не визначено, а порядок звітності прописаний нечітко. - Мала приватизація стане крупнішою. Поріг вартості активів підприємств, які будуть віднесені до великої приватизації, зросте з 250 млн грн до 1 млрд грн. Відповідно, об’єкти вартістю до 1 млрд грн продаватимуться за спрощеною процедурою – в межах малої приватизації. При цьому автори законопроекту не пояснюють, чому обрано саме такий поріг. - Покупці отримають менше інформації. При продажі пакетів акцій менше 50% статутного капіталу ФДМУ зможе не розкривати частину даних про підприємства: його нерухомість, земельні ділянки, обсяги випуску продукції та екологічні показники. Це може ускладнити оцінку ризиків та вплинути на готовність інвесторів брати участь у торгах. Чи стане продаж держактивів швидше та вигідніше? У 2025 році приватизація принесла бюджету близько 3,38 млрд грн. За січень–вересень 2026 року надходження від приватизації та пов'язаних з нею процесів становили близько 1,61 млрд грн. За дев'ять місяців 2026-го не було … Читати повністю →

Більше податків – але де $15 млрд? Як уряд і депутати змінюють податкову систему заради фінансування від партнерів Україна прискорює податкові зміни, від яких залежить міжнародне фінансування. У жовтні Верховна Рада скасувала ПДВ-пільгу для закордонних посилок вартістю до 150 євро, підтримала зміни до адміністрування ПДВ та прийняла за основу законопроєкт про імплементацію частини європейських правил протидії ухиленню від оподаткування (ATAD). Попереду – ще більш чутливі рішення: боротьба зі штучним дробленням бізнесу та обов’язкова реєстрація платниками ПДВ підприємців на спрощеній системі. Mind розбирався, які податкові зміни загалом чекають на бізнес й громадян та наскільки Україна виконує зобов’язання перед партнерами для отримання зовнішнього фінансування. Детальніше тут. Що зміниться для бізнесу та громадян - Доходи через цифрові платформи, зокрема OLX, Glovo, eBay та Airbnb, мають оподатковуватися за новими правилами – маркетплейси автоматично будуть стягувати з користувачів 10% податку. Закон ухвалили ще в червні, але він досі не набув чинності. - За закордонні посилки майже всіх категорій (незалежно від їх вартості, виключення – відправлення між фізособами еквівалентом до 45 євро) доведеться сплачувати 20% ПДВ. Нові правила мають запрацювати у липні 2027 року. - Для ФОП – платників ПДВ буде зменшений обсяг звітності та спрощено заповнення декларацій, але ДПС зможе більше використовувати інформацію про їхню діяльність та контролювати ФОП. - Для великого бізнесу готують обмеження на віднесення відсотків за кредитами до витрат і посилення правил трансфертного ціноутворення. А в майбутньому підприємцям окремих сфер третьої групи підвищать ставки податків, а тим, хто працює на другій групі можуть обмежити доступ до спрощеної системи. Чому це важливо саме зараз На кінець вересня Україна не виконала близько 10 умов програми Ukraine Facility. Це створювало ризик недоотримання приблизно 5 млрд євро. Для отримання другого траншу Ukraine Support Loan обсягом… Читати повністю →

Девальвація прискорюється: чому гривня слабшає і може розігнати курс до 48 грн Долар у жовтні вже не раз пробивав позначку 45 грн, а євро тримається вище 50 грн. І хоча різкого обвалу гривні аналітики поки не чекають, розслаблятися зарано: валютний ринок зазнає серйозного тиску, а Нацбанк витрачає мільярди доларів, щоб утримати ситуацію під контролем. Mind розбирався, наскільки стійким є валютний ринок і що визначатиме курс у два останні місяці 2026 року. Чому долар дорожчає Головна проблема – Україна купує за кордоном набагато більше товарів, аніж продає. За січень–вересень експорт становив $29,6 млрд, а імпорт – $75,1 млрд. Дефіцит торгівлі товарами сягнув $45,6 млрд – майже на 50% більше, ніж роком раніше. Імпорт – це в основному обладнання, машини та енергоносії, а напередодні опалювального сезону – продукція, необхідна для відновлення енергетики. При цьому експорт стримують проблеми з логістикою, удари по виробництвах, складах та портах. Як на це реагує Нацбанк НБУ щомісяця продає на міжбанківському ринку $3–5 млрд, щоб покривати нестачу валюти та згладжувати коливання курсу. Але попит на валюту зростає швидше за її пропозицію: за січень–серпень він збільшився на 25% рік до року, тоді як пропозиція – лише на 12%. Ще один ризик – зовнішнє фінансування. До кінця року Україні потрібно отримати від партнерів близько $13–15 млрд. Якщо гроші надходитимуть із затримками, підтримувати валютний ринок стане складніше. Що буде із курсом Базовий сценарій – поступове ослаблення гривні. - Ukraine Economic Outlook очікує курс у діапазоні 44,7–45,2 грн /$ у найближчій перспективі та близько 45,9 грн/$ до кінця року. - Dragon Capital прогнозує курс приблизно на позначці 46 грн/$ наприкінці 2026-го. Але є й жорсткіший сценарій: якщо проблеми з експортом, енергетикою та міжнародною допомогою посиляться одночасно, можливе зростання долара до 48 грн до кінця року. Настрої бізнесу теж погіршуються: за опитуванням НБУ, середній очікуваний курс долара через рік – 46,90 грн… Читати повністю →

Укргазбанк та Сенс Банк готуються до приватизації: скільки вони можуть коштувати? Україна перейшла до підготовки приватизації державних Укргазбанку та Сенс Банку. Мінфін уклав договори з міжнародною фінансовою групою Rothschild & Co та українською компанією FinPoint, які супроводжуватимуть продаж державних пакетів акцій. Терміни продажу поки що не озвучуються, але Кабмін має намір завершити процес до кінця 2027 р. Mind розбирався, на яких умовах може відбутися продаж держбанків. Скільки можуть коштувати банки За розрахунками Mind, при застосуванні коефіцієнту 0,7–0,8 власного капіталу, угода може пройти за такою ціною: - Укргазбанк – 14,7-16,9 млрд грн (94,94% акцій); - Сенс Банк – 11,1-12,7 млрд грн (100% акцій). Якщо ж покупець погодиться заплатити суму, що дорівнює балансовому капіталу, вартість пакетів може становити 21,1 млрд грн і 15,9 млрд грн відповідно. Але це орієнтовні сценарії, а не офіційна оцінка чи прогноз ціни угоди. Хто може придбати банки Експерти називають серед потенційних покупців великі європейські банківські групи, насамперед з Польщі, Франції та Німеччини, а також українські банки з іноземним капіталом. Зацікавленість підтверджує і НБУ, насамперед з боку європейських фінансових груп. Що може вплинути на угоду На підсумкову ціну впливатимуть фінансовий стан банків (якість активів, потреба у додатковій капіталізації, клієнтська база), війна та ризики українського ринку. Окремий фактор – скандали навколо Сенс Банку, пов'язані з розслідуваннями НАБУ та САП, та підвищений податок на прибуток банків (за ставкою 50%), який швидше за все буде діяти і в 2027 р. Він може знизити інвестиційну привабливість банків для потенційних покупців. Коли чекати на продаж Орієнтир уряду – створити умови для прозорого продажу у 2026–2027 рр. Але залучення радника – лише початок процесу: належить оцінити банки, підготувати їх до виходу на ринок, знайти покупців і провести конкурс. Щодо решти банків, то приватизацію ПриватБанку Кабмін розглядає як перспек… Читати повністю →