Дочитую сьогодні трилер «Посеред ночі» Райлі Сейґера ✨
Це моя друга книга автора, минулого року читав «Єдину вцілілу», яка мені дуже сподобалась.
Люблю психологічні трилери, які повністю поглинають мою увагу. От поки не отримаю всі відповіді, просто не заспокоюсь. До того ж Сейґер створює дуже класну похмуру атмосферу, але водночас вона чомусь здається мені такою затишною 🍂🤎
Читали щось у цього автора? Бачив, що бібліографія в нього чималенька.
🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️
📖 Книга: П'ять зламаних клинків
✍️ Автор: Мей Корланд
💌 Серія: Зламані клинки №1
🤩 Видавництво: ВСЛ 🌟
⭐ Оцінка: 4/5
Сюжет: королю Юсану, безсмертному й жорстокому правителю, кидають виклик п’ятеро небезпечних людей, кожен із яких має власні причини бажати йому смерті. Серед них: найманий убивця, асасинка, злодійка, вигнаний принц та шпигун. Усіх їх таємничо збирають разом із єдиною метою - вбити короля й позбавити його чарівної корони, яка дарує безсмертя. Проте об’єднатися виявляється набагато складніше, адже кожен із п’ятьох має власні секрети, мотиви й плани...
Жанр: фентезі
Мої враження: розпочну я з того, що ця книга просто неймовірної краси. У неї дуже красивий зріз, гарні форзаци, тут є карта, а ще невеличкі розділи й комфортний шрифт. Тому читалася вона для мене досить легко та швидко, незважаючи на те, що сама книга зовсім не маленька.
Із мінусів для мене - величезна кількість персонажів. Я спочатку трохи в них заплуталась, тому що тут у кожного своє минуле, свої мотиви, секрети й історія. Але згодом я до цього адаптувалася і вже цілком спокійно читала далі.
А сам сюжет мені дуже сподобався. Особливо те, як поступово всі ці персонажі сходяться в одній точці й починають діяти разом. Оцю підводку до їхньої спільної історії мені було дуже цікаво читати. Тут класний світоустрій, є свої правила, особливості, політичні інтриги, таємниці.
Мені взагалі подобається, коли у фентезі авторка не просто створює якихось магічних істот і кидає їх у вигаданий світ, а реально продумує, як цей світ працює. І тут я якраз відчула, що за цією історією стоїть досить багато продуманих деталей.
А ще мені дуже сподобалася кінцівка. Усе поступово йшло до такого моменту: напруга, напруга, ще більше напруги і потім ця шалена кінцівка. Я прям була в захваті, тому що мені вона дуже-дуже сподобалася.
Ну і, звісно, тут є така собі приманка на другу книгу. Після такого фіналу мені тепер максимально цікаво, що ж буде далі з героями й цим світом.
Тож я однозначно буду п
🍄"Грибних справ підмайстра", Катерина Корнієнко
#прочитане #fiction
Все у світі рухалося відповідно до ниток долі, і переступити написане не вдавалося нікому.
😉 У світі, де у кожної людини доля написана на її тіні, прочитати тінь шістнадцятирічної Доці - Явдохи - не може ніхто. Одного дня, дівчина вирушає до міста разом із чумацькою валкою, маючи при собі спійманого в лісі кота та загадковий жупан, сподіваючись, що, можливо, загадку її долі хтось все ж зможе розгадати.
😉"Підмайстра" - це пригодницьке coming of age фентезі у фольклорно-українському сетингу з вайбами фільмів Studio Ghibli (особливо "Віднесених привидами" та "Мандрівного замку", але книжкою Вінн Джонс вайбило також), а ще першої книжки з циклу про королівського злодія Меґан Вейлен Тьорнер.
😉Мені дуже кортіло якоїсь такої відпочинкової, але затягуючої книги, і це було саме воно. Спершу мене захопила мова (словосполучення "магобурзьке право" взагалі вкрало моє серденько, а ще оці всі жупани, кунтуші, пані Заланітські, Абисьманські звірі, цей антураж, ну така краса, ну така словесна розкіш), потім зайшов ненав'язливий гумор, потроху почав закручуватися й закручуватися сюжет, розкриватися деталі світу (маги, чиє головне знаряддя - голка це прекрасно, кажу як фанатка рукоділля, але is this just me, чи тут дійсно є легенькі вайби такого собі cosy постапокаліпсису?), підвищуватися ставки. Додалася романтична лінія, на яку я спершу похмикала, а потім пройнялася. А в кінці стався поворот, на який я дуже сподівалася і який змусив мене вголос сказати "ну шикарно, шикарно" (легкиий спойлер: є, все ж, щось таке моторошне й дискомфортне у ідеї, що твоя доля визначена наперед, ні?).
🪵 Тут хороший баланс між безпекою та загрозою: ставки є, але за рахунок жанру я вже як доросла тьотя знаю, що геть незатишно мені не зроблять. Ще дуже сподобалося, яку роль відіграють казки та історії: навіть нібито одну й ту саму можуть переповісти по-різному, з різною метою. А ще особливий захват викликало те, наскільки природно і
🐝 Бджоли в романі Пола Мюррея це не лише красива метафора і точно не випадкова деталь у назві. Їхнє життя дивним чином перегукується з історією родини Барнзів.
Ми зібрали 5 фактів про бджіл, які заховані просто в тексті роману, — гортайте та діліться, який із фактів здивував вас найбільше.
Коротко про сюжет:
✨ Ровен прокидається вранці в останній день школи з однією метою: нарешті перемогти Ніла МакНейра.
Бо якщо є людина, яка псувала їй нерви всі чотири роки старшої школи, то це саме він.
✨ Усе почалося тоді, коли Ніл обійшов Ровен у конкурсі есе. І відтоді вони змагаються буквально в усьому: хто отримає вищу оцінку, хто переможе на виборах до учнівської ради, хто стане найуспішнішим випускником. Якщо існує хоч найменша можливість визначити у чомусь переможця, Ровен і Ніл обов’язково знайдуть спосіб перетворити це на особисту війну.
✨ І ось школа закінчується. Попереду коледж та доросле життя, в якому їм більше не доведеться бачити одне одного щодня.
❤️ Але спершу залишилася остання велика битва — випускники беруть участь у традиційній грі під назвою «Галас». Це щось середнє між величезним квестом, полюванням одне на одного та нічною екскурсією Сіетлом.
✨ Кожен учасник отримує загадки, які ведуть його до різних точок міста. А ще — аркушик з іменем суперника, якого треба вибити з гри, зірвавши синю повʼязку з його руки і перебравши на себе його мішень.
Останній учасник, який залишиться в грі й розгадає всі підказки, отримає п’ять тисяч доларів.
🤩 Для Ровен це останній шанс перемогти Ніла. Тим паче що після цього дівчина має й інші справи — трохи пізніше проходитиме зустріч з її улюбленою авторкою любовних романів, і Ровен дуже хоче туди потрапити.
💫 Бо є одна річ, про яку більшість людей навіть не здогадуються. За ідеальними оцінками, активною участю в учнівському самоврядуванні та шаленою потребою бути найкращою у всьому ховається дівчина, яка мріє писати любовні романи. І трохи соромиться зізнаватися в цьому навіть батькам та подругам.
💫 Тож сьогоднішній план Ровен приблизно такий:
— востаннє перемогти свого найбільшого суперника;
— потрапити на зустріч із улюбленою письменницею;
— залишити школу позаду і більше ніколи не витрачати енергію на Ніла МакНейра.
Але що, якщо людина, якої вона чотири роки тільки й чекала можливості позбутися,
«Пісня моря» - це дуже милий і щемкий комікс. Він зроблений на основі однойменного мультфільму, який теж дуже раджу. Ірландська міфологія + стилізовані малюнки – краса.
Головний плюс коміксу – можна позалипати над картинками, порозглядати деталі (і навіть знайти відсилочку на «Абатство Келс»). Загалом, добре підходить для осінніх читань:
🦭 Події відбуваються у ніч Геловіну
🦭Персонажі, від яких передоз милоти
🦭 Дівчинка-перевертень має знайти свою шубку до ранку, інакше всі магічні істоти загинуть
Я не буду переказувати сюжет, бо багато хто і так дивився мультфільм. Хочу зупинитися на іншому моменті. «Пісня моря» - це фактично терапевтична казка про невідгорьовану втрату. Адже історію можна прочитати на двох рівнях.
Зовнішність фентезійних героїв скопійована з реальних людей, які оточують головного героя – хлопчика Бена. Відьма-сова, яка забирає емоції і перетворює усіх на камінь, - його бабуся. Син відьми, який від горя виплакав океан сліз, поки матір не перетворила його на скелю, – це батько Бена. А німота сестри Бена символізує непроговорені в родині емоції від втрати матері, на яку дівчинка дуже схожа. Саме тому сестра, як і матір, належать до міфічних створінь.
І коли дівчинка отримує голос і починає співати, це розбиває магічні камені відьми-сови, ніби прориває дамбу, герої нарешті можуть відгорювати і попрощатися з матір’ю, розморозити «муміфіковане» горе. Батько Бена нарешті приміряється зі своєю мамою (відьмою-совою) і вже не такий відсторонений. Бен із сестрою теж нарешті знаходить спільну мову. Для всього цього не вистачало «пісні», яка розтопить скам’янілі серця.
До речі, те, що наприкінці книги магічні істоти разом із матір’ю Бена йдуть із цього світу, - теж символічно. Це означає прощання Бена з вірою у казки, його дорослішання, становлення підлітком.
В цьому «Пісня моря» схожа на іншу терапевтичну казку про втрату – «Голос монстра». Але, на відміну від неї, більш обережна у роботі з травмою. Мені сподобалося, що комікс (як і мультфільм) залиша
📖 А що, як одна книжка може змінити десять життів?
Еліс Вейн написала «Тео» в момент, коли її власне життя розсипалося на друзки. Згодом вона відпускає свою книжку у світ — і навіть не здогадується, скількох людей вона торкнеться.
Для когось «Тео» стане способом повернути собі голос. Для когось — шансом відпустити провину, наважитися на зміни чи нарешті дозволити собі близькість. А для самотньої підлітки книжка стане нагадуванням, що вона не сама.
«Десять життів і одна книжка» Еріки Бауермайстер — історія про те, як слова, написані однією людиною, можуть несподівано відгукнутися в життях інших. І про те, що іноді ми відкриваємо книжку, а насправді вона відкриває щось у нас.
Дизайн обкладинки: Марія Білінська
Переклад: Антоніна Ящук