Трибуна | ОБГОВОРЕННЯ

При такому розкладі, здавалося б, єдиним логічним рішенням залишається забезпечити приплив до регіону іноземного капіталу, залучаючи іноземних інвесторів і, зокрема, створюючи умови для взаємовигідної економічної співпраці з країнами-сусідами. Ключовим партнером для розвитку Закарпаття у такому випадку мала б стати Угорщина, діалог з якою після звільнення Орбана нарешті повернувся до конструктивного русла. Така розширена співпраця з Будапештом стала б рішенням для низки актуальних для області проблем, включаючи вищезгадану перевантажену інфраструктуру і воєнну загрозу. Впустивши угорців на Закарпаття, дозволивши їм на взаємовигідних умовах вкладатися у модернізацію інфраструктури, спільні екологічні проекти і соціальні програми, Україна отримала б обширні можливості для всебічного розвитку регіону. А значна частка угорських активів в економіці області мала б стати для неї певним щитом від російських атак, що зміцнило б становище Закарпаття як економічного резерву країни. Проте замість цього Банкова продовжує всіляко випробувати українсько-угорські відносини на міцність, демонструючи ненадійність у ключових для Будапешта питаннях, таких як транзит газу або захист прав угорської нацменшини, бездарно упускаючи можливості та чіпляючись за економічну автономію, яка Україні давно вже не по кишені. Василь Богаш