ChatCrawlerпошук у публічному Telegram Відкрити застосунок
Т

Трибуна | ОБГОВОРЕННЯ

група
9 вересня 2026
10 вересня 2026
Фотография
натисніть — покажемо
Фотография
натисніть — покажемо
Фотография
натисніть — покажемо
🏔️ Рахівська гірська пошуково-рятувальна група звернулася до голови Ясіняннської ОТГ Андрія Делятинчука з проханням вплинути на керівництво ГУ ДСНС в Закарпатській області, щоб не знижувало ефективності рятувальним заходів, зміненням місця дислокації підрозділу. Хочемо привернути увагу до питання, яке безпосередньо стосується безпеки людей у наших горах. Рахівська гірська пошуково-рятувальна група звернулася до керівництва Ясінянської селищної територіальної громади з проханням підтримати збереження місця дислокації підрозділу саме на території громади. Колективне звернення.pdf За останні роки гірські пошуково-рятувальні підрозділи вже неодноразово зазнавали реорганізацій. При цьому штатна чисельність особового складу скорочується, тоді як обсяг роботи та кількість надзвичайних ситуацій у горах залишаються значними. І тут виникає головне питання: чи можна під час реорганізації ставити адміністративну доцільність вище за безпеку людей? Рахівська гірська пошуково-рятувальна група працює в районі, де щороку тисячі туристів вирушають у гори. Говерла, Петрос, Чорногірський та Свидовецький масиви — це території зі складним рельєфом, мінливою погодою, лавинонебезпечними ділянками та великою кількістю туристичних маршрутів. У таких умовах час прибуття рятувальників може визначати, чи буде людина врятована. Саме тому місце дислокації підрозділу — це не просто адреса на карті. Це можливість швидше дістатися до людини, яка заблукала, травмувалася, потрапила під лавину, переохолодилася або опинилася в іншій небезпечній ситуації. 📊 І цифри говорять самі за себе У зверненні наведено порівняльну статистику роботи Рахівської ГПРГ та підрозділу в селі Видричка. За 2024–2026 роки підрозділи Рахівської ГПРГ здійснили 310 залучень, під час яких було врятовано 342 особи та 109 постраждалим надано домедичну допомогу. За аналогічний період підрозділ у с. Видричка здійснив 72 залучення, врятував 64 особи, а домедичну допомогу було надано 27 постраждалим. Тобто саме Рахівська
44 ·
Фотография
натисніть — покажемо
Фотография
натисніть — покажемо
Фотография
натисніть — покажемо
50 ·
Фотография
натисніть — покажемо
Фотография
натисніть — покажемо
Фотография
натисніть — покажемо
57 ·
I
Фотография
натисніть — покажемо
48 ·
11 вересня 2026
I
Фотография
натисніть — покажемо
Закарпатські депутати звільнили останнього директора аеропорту «Ужгород" і виплатять йому 1,2 мільйона бюджетних коштів у якості компенсації Депутати Закарпатської обласної ради поновили Олега Коцюбу на посаді директора аеропорту «Ужгород» останнім днем завершення контракту. Рішення ухвалили під час сесії у четвер, 10 вересня. Йдеться про колишнього генерал-майора СБУ та ексзаступника голови Закарпатської ОДА, якого призначили керувати летовищем в Ужгороді у травні 2021 року. Через рік Олега Коцюбу зняли з посади під час сесії Закарпатської обласної ради. Причиною назвали заборгованість аеропорту перед працівниками підприємства, а також відсутність відповідей керівника КП на запити керівництва та депутатів обласної ради. Посадовець назвав рішення депутатів незаконним і подав до суду. У лютому 2023 року Закарпатський апеляційний суд задовольнив позов Олега Коцюби, зобов’язавши Закарпатську облраду поновити директора на посаді та виплатити йому понад 770 тис. грн за час вимушеного прогулу. Проєкт рішення про поновлення посадовця кілька разів виносився на сесію обласної ради, однак депутати провалювали голосування. «Є вже рішення двох судів, які встановили, що його можна поновити тільки останнім днем закінчення контракту, тобто 20 травня 2025 року», – зазначив на сесії 10 вересня голова Закарпатської облради Роман Сарай, закликавши депутатів завершити «епопею» з директором аеропорту. За поновлення Олега Коцюби на посаді проголосували 46 з 50 депутатів присутніх на сесії. Другим пунктом рішення до посадовця застосували наслідки припинення контракту, укладеного 21 травня 2021 року, вважаючи Коцюбу звільненим днем 20 травня 2025 року. Посадовцю мають компенсувати близько 1,2 млн грн. Зрозуміло, що не з кишень ініціаторів звільнення, а з бюджетних коштів. Рішення Закарпатської облради має врахувати ліквідаційна комісія КП «Міжнародний аеропорт “Ужгород”» і не допускати ексдиректора до роботи. Комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт “Ужгород”» офіційно перебуває в про
58 ·
14 вересня 2026
I
Фотография
натисніть — покажемо
Завтра, 15 вересня, в Ужгороді попрощаються із захисником Володимиром Солониною Чин похорону розпочнеться о 13:00 на набережній Незалежності біля памʼятника жертвам Голодомору. Вічна шана і світла пам’ять!
47 ·
16 вересня 2026
I
Фотография
натисніть — покажемо
⛔️Заборонили рух велосипедів та електросамокатів у Боздоському парку Ужгорода. Рішення ухвалила комісія з безпеки дорожнього руху та координації автотранспорту.
37 ·
17 вересня 2026
Фотография
натисніть — покажемо
Фотография
натисніть — покажемо
В Ужгороді тривають роботи щодо облаштування меморіального кладовища на Шахті де поховані військовослужбовці 12 національностей, які загинули під час Першої світової війни та у міжвоєнний період. Про це інформує депутат Закарпатської облради Володимир Чубірко. До огляду локації долучилися представники Міністерства оборони Чеської Республіки - заступник міністра оборони Павел Когнер та директор департаменту з питань поховань військовослужбовців Павел Філіпек. З Міністерства внутрішніх справ Словаччини прибув Мілан Дробняк. Угорщину представляв Генеральний консул Йожеф Бочкаї. На зустрічі із мером Ужгорода Богданом Андріївим погодили усі деталі. Проєкт реалізовується за кошти чеської держави. Надалі до фінансування долучатимуться інші країни-учасниці. Принципово важливо, що перший пілон меморіалу буде присвячений українським воїнам усіх часів, які боролися і продовжують виборювати незалежність нашої держави. Це буде не просто місце поховання, а меморіал, простір пам’яті, поваги та усвідомлення нашої спільної історії. Вже розпочато земляні роботи. Основний етап планується завершити до кінця листопада.
39 ·
I
Фотография
натисніть — покажемо
Фотография
натисніть — покажемо
Майже два роки пошуків і надії: в Ужгороді сьогодні поховали 44-річного солдата Артема Талаєва Артем Сергійович Талаєв народився 28 травня 1983 року в Ужгороді. Навчався у місцевих школах №№19 та 12. Після закінчення вступив до Ужгородського національного університету на факультет здоровʼя та фізичного виховання. Також здобув післядипломну економічну освіту. Працював у компаніях «Джейбіл», «Флекстронікс», «Солар Карпати». За словами рідних, Артем брався за роботу будь-якої складності, був старанним працівником. У 2013 році створив сімʼю, народився син Ілля. Артем був надійною опорою для своєї родини. Відповідальним, добрим, люблячим батьком, чоловіком і сином, надійним й вірним другом. Людиною з великим серцем, світлою душею, з хорошим почуттям гумору – відгукуються про захисника всі, хто його знав. Служив стрільцем-помічником гранатометника військової частини А4056. Два роки військовий вважався зниклим безвісти. На превеликий жаль, підтвердилася його загибель під час виконання бойового завдання 20 листопада 2024 року в н.п. Григорівка Покровського району Донецької області. Чин похорону відбувся на набережній Незалежності. Провести захисника в останню путь прийшли рідні та друзі, побратими, однокласники, сусіди, колеги, військовослужбовці, міський голова й небайдужі ужгородці. Під час церемонії зачитали пам’ятний лист від Головнокомандувача Збройних Сил України Михайла Драпатого – як знак глибокої вдячності за жертовне служіння Українському народові та самовідданий захист Батьківщини. Після прощання жалобна хода вирушила до Пагорба Слави. Там Артема Талаєва поховали з усіма військовими почестями. У захисника залишилися мати, дружина, син, брат… Вічна пам’ять і шана.
27 ·
18 вересня 2026
Фотография
натисніть — покажемо
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск та прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо приїжджають в Україну сьогодні, 18 вересня 2026 року. Візит приурочений до проведення саміту «Карпатська інтеграційна ініціатива», який проходить на Прикарпатті (Івано-Франківська область) 18–20 вересня за ініціативи Президента України Володимира Зеленського. Ця ініціатива об’єднує представників країн Карпатського регіону (зокрема України, Польщі, Словаччини, Румунії та інших сусідніх держав) для розвитку регіональної співпраці та економічних зв’язків. Головні теми та контекст зустрічі:Санкції проти Росії: За словами Дональда Туска (оголошеного ним під час брифінгу у Варшаві), ключовою темою його переговорів з Робертом Фіцо в Україні стане посилення санкційного тиску на РФ та обговорення чергового пакету санкцій ЄС. Туск зазначив, що позиція Словаччини щодо санкцій зазвичай є обережною, проте після попередніх консультацій із країнами Вишеградської групи є певний оптимізм щодо їхнього узгодження. Регіональна безпека: Візит відбувається на тлі загострення ситуації поблизу кордонів ЄС/НАТО — зокрема нещодавніх російських атак у прикордонних районах (інцидентів з падінням БпЛА неподалік кордону з Польщею на Волині), що вимагає додаткової координації дій з польською та іншими сусідніми сторонами.Інтеграційні процеси: Лідери також обговорюють європейську перспективу України та практичні аспекти транскордонної співпраці.
32 ·
I
Фотография
натисніть — покажемо
Цими днями відбувається перевірка фактів щодо можливого зловживання своїм посадовим становищем начальником ГУ ДСНС України в Закарпатській області Олегом Самсоненком, про які у зверненні до керівників держави та правоохоронних органів відкрито заявили 55 співробітників структури. За наявною інформацією, окремі представники перевіряльників намагалися чинити тиск на підписантів. Проте коли вони зіткнулися з принциповою позицією закарпатських ДСНСників, які підтверджують факт зловживань керівником ГУ ДСНС України в Закарпатській області, то були змушені документувати обʼєктивну інформацію. Вчора з нагоди Дня рятівника закарпатських рятувальників привітали начальник обласної військової адміністрації Мирослав Білецький та голова обласної ради Роман Сарай, що засвідчило своєрідну підтримку керівників області Олегу Самсоненку. У цій ситуації зрозуміло одне: думку колективу не можна замовчати. Рятувальники не хочуть терпіти зневажливе ставлення та бути тими, кого можна ображати останніми словами, а можливі фінансові зловживання мають бути ретельно перевірені. Залишається актуальною вимога 55 рятувальників про забезпечення повного захисту підписантів від переслідувань, відсторонення причетних посадовців на час розслідування та передачу відповідних матеріалів до правоохоронних органів (НАБУ, ДБР, НАЗК, Офісу Генерального прокурора).
37 ·
19 вересня 2026
I
Фотография
натисніть — покажемо
📍Зеленський дав зелене світло будівництву 300 вітряків в українських Карпатах. 📍Під час першого Карпатського економічного форуму, який проходить на Івано-Франківщині, Президент України запропонував створити Карпатський вітроенергетичний кластер потужністю 1,5 гігавата, що відповідає будівництву 300 вітрогенераторних установок потужністю 5 мегават кожна. «Карпати можуть стати постачальником енергії для Європейського Союзу, а не просто транзитним регіоном», — заявив В. Зеленський. 📍Хочу сказати, що таким постачальником уже стала Словаччина, яка семимильними кроками розвиває у країні ядерну енергетику і попри тиск структур Євросоюзу відмовляється вкладатися у вітроенергетику. 📍Шкода, що через хворобу словацький премʼєр Роберт Фіцо скасував свій візит на вказаний форум. Він би міг розповісти, що в серпні 2026 року в його країні введено в експлуатацію четвертий енергоблок АЕС «Моховце» потужністю 470 мегават. Словаччина уклала угоду на будівництво 4 малих модульних реакторів (модель LFR-AS-200) потужністю 200 мегават кожний. Один із них розташовуватиметься на території колишньої ТЕС у Воянах, що в кількох кілометрах від кордону з Україною в межах Закарпатської області. 📍Також укладено меморандуми про співпрацю щодо можливого впровадження американських реакторів AP300 потужністю 300 мегават. Ну і, насамперед (або зрештою / насамкінець), Словаччина затвердила масштабний стратегічний проєкт будівництва нової АЕС великої потужності на вже чинному ядерному майданчику Ясловські Богуниці. Заплановано зведення одного надпотужного енергоблока з установчою потужністю до 1200–1250 МВт. Тому потрібно звернути увагу на словацький досвід, особливо у напрямку будівництва малих модульних реакторів. 📍300 вітряків, які, очевидно, споруджуватиме компанія ТОВ «Френдлі Віндтехнолоджі», остаточно зруйнують ландшафт та екологію закарпатських полонин Руна, Красна, Апецька та інших мальовничих локацій краю. А 1,5 гігавата електроенергії — не так уже й багато порівняно з 6 ГВт, які може видав
1.1K ·
21 вересня 2026
Закарпаття у 2026-му: як влада множить проблеми і розтрачує потенціал регіону Роздуми читача "Трибуни" Василя Богаша Нещодавно Павло Федака у своїй статті-роздумі сформулював низку насущних проблем та викликів, з якими наше рідне Закарпаття зіткнулося на тлі війни (https://t.me/P_Fedaka/935) . Зокрема, йдеться про сезонні хвилі внутрішньої міграції та масштабної релокації великого та малого бізнесу до заходу країни, які останніми роками призвели до стрибкоподібного росту навантаження на інфраструктуру і екологію області. Але якщо раніше “місткості” Закарпаття начебто вистачало, то зараз стає все очевидніше, що регіон попросту не встигає адаптуватися до сучасних вимог. Енергомережі, дороги, система водопостачання та система вивозу сміття працюють на межі, школи, лікарні та дитсадки переповнені, а площ для розміщення ВПО вже ледве вистачає, щоб забезпечити людям гідні умови проживання. Разом з тим релокація малого бізнесу провокує ріст конкуренції з місцевим виробником, тіснячи його на ринку. А переїзд в область великих підприємств та їх купне розташування через прив’язаність до логістичних хабів робить раніше відносно безпечне та спокійне Закарпаття привабливою і, що найгірше, легкодоступною мішенню для ворожої розвідки та ударів. Останнє на тлі переходу війни до фази тотального знищення промисловості та бізнесу, а також активного нарощування ворогом темпів виробництва далекобійних ракет може буквально поставити хрест на економічному потенціалі регіону, перетворивши “безпечну гавань” на кладовище кораблів. Втім, навіть не враховуючи військовий фактор, вищезгаданих проблем може виявитися достатньо, щоб поставити Закарпаття на межу інфраструктурного колапсу – звісно якщо держава не почне робити реальних кроків для вирішення ситуації. Однак тут ми стикаємося з ще однією насущною проблемою, а саме відсутністю контролю з боку влади і, як наслідок, хаотичністю процесів, що відбуваються на Закарпатті – зміни в економіці, демографії або екології. У нормі подібні комплексні
25 ·
При такому розкладі, здавалося б, єдиним логічним рішенням залишається забезпечити приплив до регіону іноземного капіталу, залучаючи іноземних інвесторів і, зокрема, створюючи умови для взаємовигідної економічної співпраці з країнами-сусідами. Ключовим партнером для розвитку Закарпаття у такому випадку мала б стати Угорщина, діалог з якою після звільнення Орбана нарешті повернувся до конструктивного русла. Така розширена співпраця з Будапештом стала б рішенням для низки актуальних для області проблем, включаючи вищезгадану перевантажену інфраструктуру і воєнну загрозу. Впустивши угорців на Закарпаття, дозволивши їм на взаємовигідних умовах вкладатися у модернізацію інфраструктури, спільні екологічні проекти і соціальні програми, Україна отримала б обширні можливості для всебічного розвитку регіону. А значна частка угорських активів в економіці області мала б стати для неї певним щитом від російських атак, що зміцнило б становище Закарпаття як економічного резерву країни. Проте замість цього Банкова продовжує всіляко випробувати українсько-угорські відносини на міцність, демонструючи ненадійність у ключових для Будапешта питаннях, таких як транзит газу або захист прав угорської нацменшини, бездарно упускаючи можливості та чіпляючись за економічну автономію, яка Україні давно вже не по кишені. Василь Богаш
28 ·
I
Фотография
натисніть — покажемо
Фотография
натисніть — покажемо
Повернувся «на щиті»: Ужгород сьогодні попрощався зі ще одним Героєм – 24-річним солдатом Олегом Вороном Мама Олега чекала на його повернення 2 роки… Саме стільки військовий вважався зниклим безвісти. Олег Іванович Ворон народився 16 лютого 2000 року в селі Шандровець Львівської області. Зростав і проживав в Ужгороді. Навчався у місцевій школі №6 ім. Василя Степановича Гренджі-Донського. У 2019 році закінчив Природничо-гуманітарний фаховий коледж ДВНЗ «УжНУ», де здобув спеціальність «Технік-землевпорядник». Працював на «Новій пошті». Рідні розповідають, що Олег не був одруженим, але мріяв про створення власної сімʼї. Олег Ворон був призваний на військову службу в 2024 році. Служив навідником військової частини А4599 (49-й окремий штурмовий батальйон «Карпатська Січ» імені Олега Куцина). Мужньо виконавши військовий обовʼязок, в бою за Україну, її свободу і незалежність загинув 18 серпня 2024 року під час бойових дій поблизу н.п. Неліпівка Бахмутського району Донецької області. Чин похорону відбувся на набережній Незалежності. Провести захисника в останню путь прийшли рідні, близькі, побратими, військовослужбовці, міський голова, представники місцевої та обласної влади й небайдужі ужгородці. Під час церемонії зачитали пам’ятний лист від Головнокомандувача Збройних Сил України Михайла Драпатого – як знак глибокої вдячності за жертовне служіння Українському народові та самовідданий захист Батьківщини. Після прощання жалобна хода вирушила до Пагорба Слави. Там Олега Ворона поховали з усіма військовими почестями. У захисника залишилися мати… Вічна пам’ять і шана
5 ·
Архів за місяцями
Відкрити в Telegram Каталог площадок Искать в ChatCrawler

Знімок відкритої публічної стрічки з пошукового індексу ChatCrawler — «Google по публічному Telegram»; оновлюється в міру обходу майданчика. Час — UTC.

Лише публічний контент, офіційний API Telegram. Про проєкт · Питання · Чого ми не робимо · Прибрати сторінку з видачі · Каталог