Трибуна | ОБГОВОРЕННЯ

Повернувся «на щиті»: Ужгород сьогодні попрощався зі ще одним Героєм – 24-річним солдатом Олегом Вороном Мама Олега чекала на його повернення 2 роки… Саме стільки військовий вважався зниклим безвісти. Олег Іванович Ворон народився 16 лютого 2000 року в селі Шандровець Львівської області. Зростав і проживав в Ужгороді. Навчався у місцевій школі №6 ім. Василя Степановича Гренджі-Донського. У 2019 році закінчив Природничо-гуманітарний фаховий коледж ДВНЗ «УжНУ», де здобув спеціальність «Технік-землевпорядник». Працював на «Новій пошті». Рідні розповідають, що Олег не був одруженим, але мріяв про створення власної сімʼї. Олег Ворон був призваний на військову службу в 2024 році. Служив навідником військової частини А4599 (49-й окремий штурмовий батальйон «Карпатська Січ» імені Олега Куцина). Мужньо виконавши військовий обовʼязок, в бою за Україну, її свободу і незалежність загинув 18 серпня 2024 року під час бойових дій поблизу н.п. Неліпівка Бахмутського району Донецької області. Чин похорону відбувся на набережній Незалежності. Провести захисника в останню путь прийшли рідні, близькі, побратими, військовослужбовці, міський голова, представники місцевої та обласної влади й небайдужі ужгородці. Під час церемонії зачитали пам’ятний лист від Головнокомандувача Збройних Сил України Михайла Драпатого – як знак глибокої вдячності за жертовне служіння Українському народові та самовідданий захист Батьківщини. Після прощання жалобна хода вирушила до Пагорба Слави. Там Олега Ворона поховали з усіма військовими почестями. У захисника залишилися мати… Вічна пам’ять і шана