Вогонь на жертвеннику не тримай намарно,
Нехай на ньому жертва хвали горить.
Все необхідне дав Господь для щастя,
А дякуєш Йому за це як ти?
На п'ять хвилин коліна лиш схиливши,
Ти думаєш - віддав Йому хвалу...
А як п'ятнадцять - то рахуєш жертвою!
А цілий день - турбот лиш різних круг...
А потім сльози...де благословіння?
А як за них боровся, друже, ти?
А скільки часу був ти на колінах?
А скільки слави ти віддав й хвали?
Не знемоглася та Господня сила,
Що воскресила Господа Христа.
Але твоя лиш сила ослабіла,
Що, після покаяння, ще була.
Любов та першая гарячая зів'яла,
Коли життя, в турботах, потекло.
На жертвеннику, жертв хвали так мало...
Все лиш прохання, щоб життя добре ішло.
А сила Божа поміняти здатна
Весь твій характер, все твоє життя.
Потрібно лише з Господом з'єднатись.
В руку Його життя своє віддать.
Нехай веде Він Сам і направляє.
А не надіявшись на досвід лише свій,
Своїм життям самому керувати
А потім плакати: допоможи, Бог мій!
А досвід наш земний введе в оману,
Господь життя все знає наперед.
Господня милість лиш не знемагає,
Вона підтримає і в небо доведе.
Лиш хай вогонь жертовний не згасає.
Хай він в душі і день, і ніч горить.
Жертва хвали хай Бога прославляє
Вуста не втомлюються Господа хвалить!
Л. Шпак
766 ·