Христианские Стихи

Темно, тільки слово надії Злітає із стомлених вуст: "А Ти мене держиш, Отець мій?" Тримаю, дитино, Я тут" Вночі підіймаюсь по скалам, Поклажу несу за спиною. Ось мало я знову не впала... Лиш вірю, що Бог мій зі мною. Сліпить мені темрява очі І ран вже не порахувати. Та тільки вуста все шепочуть: "Чи тут Ти? Коханий мій Тату?" Хоча Ти повторюєш часто: "Я поруч, іду Я з тобою" Та сумніви, мов ті напасті - Ось знову впаду я...не встою... Та в небо ніяк не добратись, Ідучи по простій дорозі. Прийдеться по колу скітатись З поклажою за спиною. На скелі там, мій Спаситель. Ми зв'язані ниттю одною. Невидима, крепкая нитка - Що Божою кличуть любов'ю. Лиш зір підійняти в небо. Побачить Його на скелі. За нитку тримаючись крепко, Підійматись до Нього, хоч темно. Ті ноші тяжкії залишить, Що грузом лежать за спиною. Вони підійматись лише Завадять і стягнуть в безодню. Ті ноші, що дав нам ворог - Невір'я і смуток, і страх... Усе це - ворожий мотлох, Воно не ввійде в небеса. Вони обвились навкруг шиї І нам не здійнять голови. Отець, в милосерді, вірний. Ти тільки до Нього поклич. Віддай що нести не під силу Ти в руки надійні Його. І очі до неба підіймеш, Побачиш там Бога свого. Нехай на землі все темніє, Та скоро вже сонце зійде. Господь за невістою милою Твердими вже кроками йде. Л. Шпак