"Не просили нічого в Моє ви ім'я..."
Та здається що ж, Господи, просим.
Все просить й просить, Боже, втоми нема.
І проблеми в серцях своїх носим.
З нетерпінням все відповідь дуже так ждем.
Тільки час все іде, все спливає...
І здається, що рішення близько уже,
Але тисне так знову мовчання...
А у Бога хвилинка остання сама,
Він приходить, коли не чекали.
І коли вже здавалось, надії нема,
Все ж в терпінні ми серце смиряли.
Все казали, як Він - "хай же воля Твоя..."
А надія все в серці жевріла.
І для Лазара пізно не було ніяк.
Не спізнився Господь, Він є вірний.
Всі проблеми твої там на смокві твоїй,
Що від слів вона Господа всохла.
Він сказав: "Накажи, в вірі твердо ти стій.
Стій, відкинувши сумніви зовсім.
Накажи смокві тій, що саме листя лиш:
"Вже ти всохни із бідами разом"
Без сумніву скажи, владу Бог тобі дав
На проблеми земні наступати.
І побачиш як слава Господня прийшла.
Тихо так, часом так помітно.
І душа так зрадіє, і душа заспіва
Всемогутньому Богу в молитві.
Іще більшую славу Йому віддавай,
Як скорботи тебе наповняють.
Засоромленим ворог залишиться так,
Коли, в бідах, Христа прославляють.
Тоді слава несеться Йому до небес
І готується поміч від Бога.
Сам Великий, Піднесений Бог наш Отець
Дасть в ім'я Ісуса Святого.
Л. Шпак
359 ·