Муса Магомедов Chat — слепок публичной ленты

30 августа 2026

Фотография
нажмите — покажем

«Що ти знаєш про сонце, якщо в шахті ти не був…» Ці слова давно стали більше, ніж просто рядком із пісні. У них - життя людей, які щодня спускаються під землю, туди, де немає сонця, але є важка праця, ризик і неймовірна сила духу. Мені довелося побувати в шахті й на власні очі побачити, наскільки важкою є ця робота. Опускаючись під землю на сотні метрів, я думав про людей, для яких це щоденна реальність. Сьогодні значна частина українських шахт окупована або знищена росією. Підприємства, які десятиліттями працювали й годували цілі міста, зупинені або опинилися на окупованих територіях. Але українська вугільна промисловість продовжує жити. Шахтарі виходять на зміну, працюючи в умовах війни та постійної загрози обстрілів. Дякую кожному, хто тримає виробництво, хто щодня робить свою роботу і не дає зупинитися українській промисловості. Вугільна промисловість - це насамперед люди. Міста. Це долі. Це частина української промислової історії, яку ми обов’язково відновимо. З Днем шахтаря! 🇺🇦⛏️

1.2K · 07:17

Фотография
нажмите — покажем

І скільки б не минуло років - ти назавжди в моєму серці. Донецьк… Місто мільйона троянд. Красивих дівчат. Териконів. Шахтарського краю. Я пам’ятаю тебе саме таким. Таким, яким ти був до окупації. До того страшного дня, коли слово «Донецьк» для тисяч людей стало означати не просто рідне місто, а місто, до якого більше не можна повернутися. Понад 12 років я не можу поїхати додому. Не можу зайти у двір, де все знайоме до болю. І я знаю - я не один. Донецьк сниться тисячам людей. Тим, хто залишив там батьківські квартири, рідних і друзів. Тим, хто виїхав з одним рюкзаком і думав, що повернеться за кілька тижнів. А минули роки… Ми навчилися жити далеко від дому. Навчилися стримувати сльози, коли бачимо знайомі вулиці на старих фотографіях. Але це не просто спогад. Це наше життя. Бо «Я із Донбасу» - для нас ніколи не було просто географією. Це було частиною нас. І це завжди звучало гордо. Я вперто тримаю в пам’яті свій Донецьк. Той, у якому залишилася частина мене. Донецьк, з Днем міста! Я сумую за тобою.

1.1K · 09:47

1 сентября 2026

id 1345365401

Фотография
нажмите — покажем

Вранці, після чергової безсонної ночі, їхав у ліфті. Разом зі мною - маленька дівчинка з мамою. Першокласниця. Великі очі за окулярами, святковий одяг, щаслива усмішка. Вона так раділа першому шкільному дню, ніби цієї ночі зовсім не було. А ніч була. Чергова тривожна ніч. І в такі моменти розумієш: наших людей не зупинити. Попри сирени, обстріли та безсонні ночі українські діти продовжують навчатися - у школах, в укриттях, онлайн. Особливо думаю про дітей Авдіївки. Їхні школи зруйновані, родини розкидані по Україні та світу. Але освіта продовжується. Сьогодні онлайн у трьох Авдіївських школах навчаються 586 дітей. Серед них - 23 першокласники. Вони могли б зайти до рідної школи, сісти за парту, почути перший дзвоник. Натомість підключаються до уроків з різних міст і країн. Щиро дякую нашим учителям, які продовжують навчати дітей - навіть під час тривог і на відстані. З Днем знань! 🇺🇦 P.S. На фото - мирна Авдіївка до повномасштабного вторгнення. І наші авдіївські старшокласники.

1.3K · 07:30

5 сентября 2026

id 1345365401

Фотография
нажмите — покажем

руські під…си продовжують знищувати українську металургію. Цієї ночі вони вдарили по Кам’янському - п’ятьма балістичними ракетами. Під удар потрапила «Каметсталь» - підприємство, яке попри все продовжувало працювати. Зараз воно стоїть. росіяни знову намагалися знищити те, що створювали покоління українських металургів. Вже підтверджено загибель п’ятьох працівників. Мої щирі співчуття родинам загиблих. І після цього хтось ще говоритиме про «перемир’я»? Вкотре подібні заяви з боку кремля виявилися порожніми балачками. Українська металургія тримається не завдяки обіцянкам і словам. Її тримають люди - ті, хто навіть під обстрілами виходить на роботу. Будівлі можна відновити. Обладнання - замінити. Виробництво - запустити знову. Людей не повернути. Саме про це варто пам’ятати всім.

1.1K · 07:10

Фотография
нажмите — покажем

За роки війни я зрозумів одну просту річ: допомога - це не лише гуманітарні вантажі чи кошти. Насамперед - за всім цим завжди стоять конкретні люди.. Ті, хто в найбільш трагічний момент сідає в машину і рушає до тих, хто залишився у небезпеці. Я вперше відчув це в Авдіївці ще у 2014 році. Пам’ятаю наше місто під обстрілами та людей, які, попри небезпеку, їхали до нас. Везли продукти, воду, ліки, печі, найнеобхідніше. Тоді я побачив, наскільки багато людей, для яких чужа біда не може бути чужою. З початком повномасштабного вторгнення географія допомоги розширилася. Але суть залишилася тією самою. За кожною машиною, гуманітарним вантажем, евакуацією - конкретні люди. Одні шукають необхідне, інші вантажать, треті їдуть туди, де небезпечно. За ці роки я познайомився з багатьма такими людьми. Деяких знаю ще з Авдіївки. Пишаюся кожним із них. І ціную можливість бути поруч, допомагати та разом робити те, що потрібно. Дякую кожному, хто допомагає. З Міжнародним днем благодійності 🇺🇦!

688 · 11:24

Фотография
нажмите — покажем

893 · 11:24

Фотография
нажмите — покажем

899 · 11:24

7 сентября 2026

id 1345365401

Фотография
нажмите — покажем

Є люди, про роботу яких ти знаєш дуже мало. Не тому, що вони не хочуть розповідати, а тому, що така вже їхня робота. У мене багато друзів, які обрали саме цей шлях. З кимось ми знайомі роками, з кимось перетиналися зовсім випадково. У мирному житті - звичайні хлопці: жарти, кава, свої проблеми. А потім вони зникають із зв’язку, і ти просто розумієш: знову робота. За кожною такою історією для мене стоять не просто новини чи назви операцій, а люди, яких я знаю і якими пишаюся. І, мабуть, саме тому День воєнної розвідки для мене - не просто дата в календарі. Бажаю вам найпростішого - якомога частіше повертатися до своїх. Щоб після чергового завдання був звичайний ранок, кава, повідомлення від близьких і можливість просто пожити нормальним життям. З Днем воєнної розвідки, хлопці 🇺🇦 Бережіть себе.

1.2K · 08:44

12 сентября 2026

id 1345365401

Фотография
нажмите — покажем

Переглядаю фотографії мирної, щасливої Авдіївки… Дивлюся на людей, вулиці, будинки - і важко повірити, що все це тепер лише спогади. Для когось Авдіївка - чергова точка на карті. Для нас - це життя. Я познайомився з авдіївцями у 2012 році, коли став генеральним директором АКХЗ. І з того дня полюбив це місто всім серцем. Щирі, відкриті й неймовірно сильні люди. А потім - 2014-й… Пам’ятаю, як авдіївці говорили: «Ми не покинемо місто. Не покинемо наш рідний завод. Будемо до останнього боротися за його життя». І ми боролися. Люди поверталися, народжувалися діти, відбудовувалися будинки. Місто оживало. Ми вірили, що навіть на лінії зіткнення Авдіївка має майбутнє. Ми були щасливі у нашій маленькій Авдіївці. На жаль, у когось були інші плани… Сьогодні місто окуповане й зруйноване. Але Авдіївку неможливо знищити. Бо Авдіївка - це люди. Сьогодні ми розкидані по всьому світу. У кожного інша адреса, але серце залишилося там. І мрія у нас одна - повернутися додому. З Днем народження, найкраще місто на землі! ❤️

1.1K · 07:54

Фотография
нажмите — покажем

1.2K · 07:54

Фотография
нажмите — покажем

1.3K · 07:54

Фотография
нажмите — покажем

1.2K · 07:54

17 сентября 2026

id 1345365401

Фотография
нажмите — покажем

Українська металургія - на межі. російські обстріли руйнують підприємства, нищать обладнання та виробничі ланцюги. Потрібні величезні кошти й час на відновлення. Як зазначив операційний директор «Метінвесту» Олександр Мироненко: до повномасштабної війни металургія забезпечувала до 7% ВВП України, а сьогодні її внесок може бути близьким до нуля. Але проблема не лише у війні. Через закриття портів дорожчає логістика, зростає вартість електроенергії, а тепер ще й підвищуються вантажні тарифи «Укрзалізниці». Усе це напряму б’є по собівартості української продукції та її конкурентоспроможності. росія б’є по наших заводах ракетами. Ми не маємо права добивати тих, хто продовжує працювати, тарифами. Закликаю уряд невідкладно переглянути підвищення вантажних тарифів «Укрзалізниці», забезпечити конкурентну ціну електроенергії для промисловості та напрацювати рішення щодо портової логістики. Промисловість потрібно не добивати - її потрібно зберегти.

377 · 17:00

Слепок открытой публичной ленты из поискового индекса ChatCrawler — «Google по публичному Telegram»; обновляется по мере обхода площадки. Время — UTC.