Ссылка
нажмите — покажем
нажмите — покажем
Свиная голова, слежка и свингер-пати. Как eBay воевал с пожилой парой | Первый отдел
https://www.youtube.com/watch?v=Ze6l_PurnJ4
1 · 4 · Ссылка
нажмите — покажем
нажмите — покажем
Хакеры пришли за данными. Revolut ПОМОГ | Первый отдел
https://www.youtube.com/watch?v=Naps3Quk9MA
2 · «Web 3.0» оказался скамом и «Web N+1» окажется им же. В чём реальная проблема сети Интернет? / Хабр: https://habr.com/ru/articles/1059222/
2 · «Web 3.0» оказался скамом и «Web N+1» окажется им же. В чём реальная проблема сети Интернет? / Хабр: https://habr.com/ru/articles/1059222/
2 · Ссылка
нажмите — покажем
нажмите — покажем
Что можно узнать о ВАС с помощью ИИ? | Первый отдел
https://www.youtube.com/watch?v=B2vyHRcL4FU
2 · Ссылка
нажмите — покажем
нажмите — покажем
Тут є важливий нюанс: перший тезис загалом правильний, другий — сформульований надто категорично, а третій уже фактично спростовується практикою 2026 року.
330 кВ під землю сховати технічно можливо, але це не «дешевий спосіб захисту». Підземні високовольтні кабелі суттєво дорожчі за повітряні лінії; IET/Mott MacDonald оцінює середню різницю приблизно у 4,5 раза. Для надвисокої напруги додаються складні питання тепловідведення, реактивної потужності та довжини кабельних ділянок. (IET)
750 кВ — не «фактично неможливо». Україна має реальні 750-кВ повітряні лінії, зокрема проєкти Рівне–Київ довжиною близько 350 км та Запоріжжя–Каховська довжиною 190 км. (European Investment Bank) Питання підземного виконання тут радше в економіці, технологічних обмеженнях і конкретній довжині траси, а не в абсолютній неможливості.
А ось теза «дрон 40–90 кг не здатний повалити цілу опору ЛЕП» потребує дуже обережного формулювання. Станом саме на 30 вересня 2026 року вже є повідомлення про застосування РФ спеціальної бойової частини KRSN, створеної саме для ураження високовольтних опор; за повідомленням «Української правди», йдеться про 40-кг основний заряд плюс чотири модулі руйнування. Це поки повідомлення з посиланням на Сергія «Флеша», тому рівень підтвердження треба відокремлювати від самого факту заяви. (Українська правда)
І ще цікавіше: дрон взагалі не обов'язково має валити опору. У 2026 році вже документувалися удари невеликими FPV по 330-кВ підстанціях, де ціллю були автотрансформатори. Reuters описує щонайменше чотири підтверджені удари по 330-кВ об'єктах. (Reuters)
Тобто правильніша системна постановка проблеми приблизно така:
Захистити ЛЕП від дрона — не те саме, що захистити електропостачання від дрона.
Можна не пробити кабель. Можна не знести опору. Можна навіть фізично зберегти більшу частину траси. Але якщо вибити підстанцію, автотрансформатор, вимикачі, вузол компенсації або інший single point of failure, електрична система все одно може втратити функціональність.
І це,
1 · 4 · ЛЕП під ударами: що насправді можна сказати про їхній вплив на енергосистему
Після чергових ударів по високовольтних ЛЕП з'явилося чимало оцінок щодо того, наскільки такі атаки взагалі ефективні.
Спробуємо без емоцій розкласти питання на окремі тези.
1. Пошкодження однієї ЛЕП не означає обвалу енергосистеми.
Мережа передачі 220–750 кВ — це не набір незалежних ліній. Вона має резервні зв'язки та можливість зміни схеми живлення.
Тому вихід з роботи окремої лінії не обов'язково призводить до тривалого масштабного відключення споживачів.
Але тут важливе слово — «окремої».
Наявність резервування не означає, що пошкодження магістральної мережі взагалі не має системного ефекту. Значення конкретної ЛЕП визначається її місцем у схемі мережі, доступною пропускною здатністю альтернативних маршрутів, поточним балансом генерації та іншими обмеженнями.
2. Твердження про те, що БЧ масою 40–90 кг не може зруйнувати опору, не можна робити універсальним.
Для такого висновку недостатньо просто назвати масу бойової частини.
Мають значення конструкція конкретної опори, місце ураження, характер навантаження та фактичні пошкодження.
Тому правильніше говорити про спроможність конкретного засобу ураження щодо конкретного типу конструкції, а не встановлювати універсальне правило для всіх ЛЕП.
3. Те саме стосується строків ремонту.
Цифра «6–20 годин» сама по собі нічого не доводить.
Є принципова різниця між:
— локалізацією аварії;
— перемиканням мережі;
— тимчасовим відновленням електропостачання;
— повним фізичним ремонтом пошкодженої лінії.
Це різні етапи, і змішувати їх в одну цифру некоректно.
4. Генерація та вузлові підстанції дійсно можуть мати значно більший системний ефект.
Втрата генеруючої потужності безпосередньо зменшує доступний ресурс системи.
Пошкодження ключового вузла передачі може, своєю чергою, обмежити можливість передати наявну генерацію туди, де вона потрібна.
Тому не зовсім правильно протиставляти «генерацію» і «ЛЕП» як важливі та неважливі цілі.
Це різні елементи одніє
1 · 4 · Тут ключове — не намагатися вгадати, що саме Стерненко має на увазі, а розкласти повідомлення на встановлювані твердження та сигнал про невказану загрозу.
Що фактично стверджується
Перехоплювачі реактивних Shahed уже розробляються понад рік.
Серійні вироби, за твердженням автора, мають з'явитися у 2026 році.
Автор оцінює це як тимчасове рішення, яке не усуває проблему, а лише дає додатковий час.
Найважливіше твердження — існує інша технологічна/військова загроза, яку автор вважає потенційно значно масштабнішою у 2027 році.
При цьому в наведеному фрагменті назва цієї загрози відсутня.
Останній пункт принципово важливий: із самого тексту не випливає, що йдеться про конкретний тип БпЛА, ракету, засіб РЕБ, автономну систему тощо. Будь-яка конкретизація без додаткового джерела була б уже інтерпретацією.
Що особливо цікаво з OSINT-погляду
Формулювання:
«іншу загрозу, котра наступного року затьмарить усе, що зараз роблять реактивні дрони»
схоже не на звичайний коментар про вже відому систему, а на навмисно неповне повідомлення. Автор повідомляє про існування проблеми, її часовий горизонт і масштаб, але не називає сам об'єкт.
Тому тут варто розділити три рівні:
Рівень
Що маємо
Факт із поста
Стерненко стверджує, що існує інша загроза
Часова прив'язка
«наступного року» → 2027
Оцінка автора
ця загроза буде значно серйознішою за нинішні реактивні дрони
Невідоме
що саме це за загроза
Непідтверджене
чи має автор достовірні інсайдерські підстави для такого прогнозу
І ще одна цікава деталь: твердження про «понад рік» розробки та серійні вироби цього року можна перевіряти незалежно від припущення про другу загрозу. Якщо вони підтверджуються документами, контрактами, заявами виробників/МОУ, закупівлями або повідомленнями самих розробників, це дає окремий OSINT-контекст для оцінки всього повідомлення.
Якщо твоя мета — встановити, яку саме загрозу він зашифрував, тут уже потрібен пошук по повному Threads-посту, попередніх/наступних публікаціях Стерненка та відкритих згадках українських
1 · Ссылка
нажмите — покажем
1 · 2 · нажмите — покажем
Retroshare Chat Server
https://retroshare.ch/invite
1 ·