Коментарі

Шанування Вітовта козацтвом Також ціна те, що Вітовт у цьому документі фігурував лише у прикордонних передстепових поселеннях, які фактично знаходилися на місці колишньої Пороської лінії Беручи до уваги той факт, що саме в цьому регіоні й саме з числа військових служб (від кінця XV ст. панцерних, путніх, посольських, ординських, ясачних) почало формуватися українське козацтво, також не дивно, що явні запоріжці з часом перейняли традицію виводити свої права від Вітовта. Причому ця традиція виявилася досить сталою і тривала аж до XVIII ст. Так, відповідно до документа, виявленого Т. Чудово у відділенні рукописів бібліотеки Музею князів Чарторійських у Кракові, маємо повідомлення про те, що «згідно з оригінальною інструкцією гетьмана Петра Дорошенка та Війська Запорізького до польського короля Михайла Корибута за 1670 р., вимагалося повернути стародавні «...Вольності Війська Запорізького, згідно з правами та привілеями великих князів литовських від Гедиміна, Ольгерда, Вітольда, Свидригайла й інших, а королів їхньої милості польських Казимира, Яна Ольбрахта, Олександра, Жигмунта Першого, Жигмунта Августа, Стефана, Жигмунта Третього, Владислава та нещодавнього короля його милості Яна Казимира, у скарбниці військовому, які були». Ці привілейні вселенські королі Русі, великих литовських князів і польських королів для Війська Запорозького були пов'язані з польським гетьманом Павлом Тетерею в 1665 році, де знаходяться його ніні». У 1705 році, коли відбувалося розмежування кордонів між Російською державою та Османською імперією, козаки показували неподалік Очаків камінь, на якому було написано ім'я Вітовта. І самі вони говорили, що «від короля Вітулта туркам границя по Буг, старий Очаків, а водою конем поки копає дістає». По східних кордонах, які козацтво вважало своїми, подібних згадок у джерелах, поки не маємо. Проте цікаво подивитися на східні кордони Великого князівства Литовського та руських князівств за часів правління Вітовта та інших Гедиміновичів, особливо Вітовтовог

Периодически мелькают в сети настроения от т.н. «нацистов-зрадо*бов», которые стыдливо называют себя «правыми, что выступают за мир». Кем бы не были эти «сторонники мира и защитники будущего генофонда расы» (о каком генофонде идёт речь, если у подавляющего числа т.н. «праваков» нет ни семей, ни детей?), их идеи неприемлемы для любого уважающего себя мужчины Если вы против войны, против борьбы, ваши идеи мне противны, кем бы вы ни были. Вы не за мир, а за капитуляцию — давайте называть вещи своими именами