The Rising of The Black Sun Chat

довго повзла до цього посту, ну бо все відгукується, а це особливо і не маю, що сказати ніби знаєш, що порівнювати досвіди і кому болить більше - це апріорі невірний підхід, але теж це роблю і добре, якщо це призводить хоча б до якогось копирсання і маленьких кроків вперед, а не гризіння себе, "хулі ти ниєш, слабачка, і взагалі треба долучатися до війська, ти ще й боягузка"

Можу тільки кивнути і обійняти. Бо, так, it’s not the suffering Olympics, але щось воно якось не цей-во той-во.

Яка цікава тенденція. За минулий тиждень від мене відписалося п'ятеро людей. Цікаво, це через мою участь у протестах, через поплавленість проблемами в житті чи просто боти відвалилися? До відома решти пасажирів поїзда "Уляна-Дурка", грубо закамуфльованого під публічно-особистий канал. Тут періодично трапляється і такий контент. Я жінка з рекурентним (в старому формулюванні — рецидивуючим) депресивним розладом і активною громадянською позицією, більшість близьких людей якої служить або активно допомагає армії. Зараз загострення першого та інші проблеми зі здоров'ям нашарувалися на загострення другого. Тож я вважаю, що роблю недостатньо, але все ще можу в напівпритомному стані постояти годину-дві з не дуже оригінальною картонкою в руках, бо мене вкотре задовбали хаотичні дії влади, від якої залежить життя моїх найдорожчих (та й моє теж). Я не стою за Федорова. Я пощу фотки з мітингів, щоб протест не втрачав видимості, а усміхнене обличчя в таких випадках працює краще. Я пам'ятаю, який вигляд мали риго-фанати в Маріїнці в грудні 2013 і не хочу косплеїти їхні фізіономії. Дякую тим, хто і так усе це чудово розуміє, а за наявності власних сил ще й підтримує. Ви безцінні люди. Мені пощастило бути з вами знайомою, навіть якщо це знайомство на рівні реакції на коментар в обговоренні чергового допису. І якщо ви зараз мене не читаєте, бо самим вистачає трешака в житті, це я теж розумію. І обіймаю. Свою зозулю потрібно тримати в гнізді найпершою. Невдовзі я знову вирівняюся і писатиму про щось іще. Принаймні раніше щоразу так і ставалося.

А хрін знає, чого люди відписуються. Я он не публікую нічого — відписуються, публікую — відписуються. Пишу довгі пости — відписуються. Мемасики — відписуються.

Мене не дуже турбує факт відписки. Мені цікаво, чому саме зараз. Ну типу. Знай свою аудиторію, оце все.

✨

та хто зна Може тригер на спойлери (приховані які) Може на картонки Може хочуть лише про книжки Може просто забагато Мені здається якщо не запитати, то можна тільки здогадуватися

Цікаве, до речі, щодо спойлерів припущення. Я навпаки їх додаю, щоб люди, яким не ок зараз таке читати, випадково не спожили контент про похуйовлену авторку каналу.

Та правильно робиш, але може комусь неприємно бачити. Відкривати не хоче, стіну оціх комах теж. Люди дуже різні, ти так не вгадаєш чому вони йдуть

🥲

Особисто я часто відписуюсь, коли треба місце під нову підписку/чатик, а щось з наявного я по факту не читаю

Same here.

Я звикла, що в мене лежать завали непрочитаного в каналах, а я догрібаю до них, коли є сили

Далеко не відкладай, ще не все, судячи по чатикам протестів

Пф. Завжди під рукою.